Ґаґатко Андрій Михайлович
| Андрій Ґаґатко | |
|---|---|
| Депутат Народних Зборів Чехословаччини[cs] | |
| 25 квітня 1920 — 25 вересня 1929 | |
| Народився |
24 серпня 1884 с. Андрушківці, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
| Помер |
1944 Прага |
| Відомий як | політик, адвокат |
| Громадянство |
.svg){kind=small} Австро-Угорщина Карпатська Україна Чехословаччина |
| Національність | лемко |
| Alma mater | Ягеллонський університет |
| Політична партія | «Карпаторуська трудова партія» |
| Професія | правник |
Андрій Михайлович Ґаґатко (24 серпня 1884, с. Андрушківці, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина[1] — 1944, Прага) — правник, кандидат адвокатури, доктор юридичних наук та філософії, публіцист, москвофіл. Секретар Ужгородської Народної ради (1919)[2]. Депутат Народних Зборів Чехословаччини (25 квітня 1920[3] — 25 вересня 1929[4]).
Життєпис[ред. | ред. код]
Андрій Ґаґатко народився 24 серпня 1884 року в с. Андрушківці на Лемківщині. Закінчив Сяноцьку гімназію та Львівський університет[5].Працював вчителем у селі Туринка на Жовківщині.
У 1914 році був заарештований австрійською владою за москвофільство та перебував у Талергофі. Один з діячів Лемко-Русинської Республіки[6][7].
Від 1919 року працював та мешкав на Закарпатті. Працював гімназійним вчителем в Ужгороді[8]. 8 жовтня 1919 року, під час засідання Центральної Руської Народної Ради був серед тих, хто зривав синьо-жовті відзнаки у членів зібрання[9].
22 квітня 1919 року Андрій Ґаґатко був членом делегації Центральної Руської Народної Ради, яка вела перемовини у Празі щодо майбутнього Підкарпатської Русі[10].
10 березня 1920 року Андрій Ґаґатко перебував у Празі в складі депутації у справі створення герба Підкарпатської Русі, яка складалась із членів Центральної Руської Народної Ради. Андрій Ґаґатко та Іларіон Цурканович запропонували свій варіант герба Підкарпатської Русі. На їхньому проекті герба у лівій половині: червоний ведмідь, на білому фоні, спирався на сині гори, у правій половині: на синьому фоні білий хрест. Тобто проект герба мав барви російського триколору. Але чеські геральдисти підредагували цей проект, прибрали синю гору та білий хрест[11].
У 1920 році Андрія Ґаґатка та діячем галицького москвофільського руху Іларіоном Цуркановичем була створена «Карпаторуська трудова партія»[12]. Значну частину членів партії становили російські емігранти, колишні кадети та есери, які після жовтневого заколоту 1917 року оселилися на Закарпатті.
Був обраний депутатом Народних Зборів Чехословаччини у квітні 1920 році. Після виборів у 1924 році, завдяки блокуванню з Чехословацькою народно-соціалістичною партією (ЧНСП), знову обраний до Народних Зборів. 15 листопада 1925 року, після проведення дострокових парламентських виборів, був обраний від Підкарпатської Русі до Народних Зборів Чехословаччини.
Після 1925 року займався адвокатською практикою[13].
Редактор тижневої газети «Русская Земля»[14], що була друкованим органом «Карпаторуської трудової партії»[8].
Помер у 1944 році в Празі.
Доробок[ред. | ред. код]
- Іосафатъ Кунцевичъ: его житье и деятельность / А. О. К. — По конфискаціи 2-е изд. — Львовъ: Андрей Гагатко, 1911. — 24 с.
Джерела[ред. | ред. код]
- Василь Ґабор. Національні стремління закарпатських українців: публікації Авґустина Волошина на сторінках щоденної газети «Русинъ». (Ужгород, 1923 р.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ «Národní shromáždění Republiky Ceskoslovenské» [Архівовано 26 лютого 2018 у Wayback Machine.](чес.)
- ↑ Авґустин Волошин. Інтерв'ю [Архівовано 21 лютого 2018 у Wayback Machine.] «Ізборник»
- ↑ JUDr. Andrej Gagatko. Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 19 лютого 2018.
- ↑ JUDr. Andrej Gagatko. Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 19 лютого 2018.
- ↑ Łemkowie. Obecność Łemków w nauce i kulturze polskiej [Архівовано 16 грудня 2014 у Wayback Machine.](пол.)
- ↑ Степан Шах. Між Сяном і Дунайцем. Спомин (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 19 лютого 2018.
- ↑ P.R. Magocsi/ The Lemko Rusyns: Their Past and Present. Архів оригіналу за 18 серпня 2018. Процитовано 19 лютого 2018.
- ↑ а б Др. Лука Мишуга. Прикарпатська Русь: сучасний стан. Відень: Український Прапор, 1921. 23 с.
- ↑ Історія Ужгорода. – Ужгород: Карпати, 1993
- ↑ Лемківська справа на Покойовій Конференциі в Парижи в 1919 р. Архів оригіналу за 16 грудня 2014. Процитовано 19 лютого 2018.
- ↑ Прапор Закарпатської області має стати символом єднання... Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 19 лютого 2018.
- ↑ Карпатська Україна - історія, якою маємо пишатися. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 19 лютого 2018.
- ↑ Спільна чесько-словацька цифрова парламентська бібліотека. Палата депутатів, 17 грудня 1925 р. [Архівовано 20 січня 2018 у Wayback Machine.](чес.)
- ↑ Волошин А. Пану Ґаґаткови / А. Волошин // Русинъ. — 1923. — Ч. 20. — С. 2; Ч. 21. — С. 3.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ivan Pop: Osobnosti našich dějín - Gagatko Andrej[недоступне посилання з серпня 2019]
- Виступ Андрія Ґаґатка на Народних Зборах Чехословаччини у 1927 році [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (чес.)