Лемко-Русинська Республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Лемко-Русинська Республіка
Західно-Лемківська Республіка
Руська Народна Республіка Лемків
Австро-Угорщина Flag of Austria-Hungary (1869-1918).svg
1918 – 1920 Друга Річ Посполита Flag of Poland corrected.svg

Прапор Лемко-Русинської Республіки

Прапор

Розташування Лемко-Русинської Республіки
Лемко-Русинська Республіка
Столиця Флоринка
Мови Лемківський говір (Українська)
Форма правління Республіка
Президент Ярослав Качмарчик
Історичний період Перша Світова Війна
 - Засновано 1918
 - Ліквідовано 1920

Лемко-Русинська Республіка, Руська Народна Республіка Лемків, Західно-Лемківська Республіка[1] або Флоринська Республіка — державне утворення на території Лемківщини, яке існувало у 1918 — 1920 роках. Республіка була проголошена у Флоринці (нині Новосондецький повіт Польщі) 5 грудня 1918, після ліквідації Австро-Угорської імперії.

Історія[ред.ред. код]

На початку листопада 1918 року в західній Лемківщини відбулися народні віча. В Криниці створено було «Руську Раду» для Новосончівського повіту, в Гладишеві —— для Горлицького. Ці ради об'єдналися у «Верховний Лемківський Союз» в Горлицях. Політично вони дотримувалися «русинської» антиукраїнської орієнтації. До «Верховного Лемківського Союзу» не приєдналася Сяніччина із Східно-Лемківською Республікою. Усім визвольним рухом у західній Лемківщині керувала «Грибівська Руська Рада»[2], готуючи ґрунт для створення «Руського уряду» у Фльоринці[3].

5 грудня 1918 року на селянському вічі у Флоринці Грибівського повіту (нині Новосондецький повіт Польщі), в якому взяли участь лише діячі москвофільського руху та їхні прихильники, було проголошено створення Західно-Лемківської республіки. Делегати ухвалили, що єдиним розумним і корисним для русинського народу західних Карпат є об'єднання просторів від Сяноку до Попраду в єдиній Руській республіці. Після дискусій більшістю голосів ухвалено приєднання «республіки» до Росії і виступили проти об'єднання з Західноукраїнською Народною Республікою[4].

Віче ухвалило створити тимчасовий уряд в складі: Ярослав Качмарик (адвокат, президент республіки, діяч русофільської орієнтації)[5], Дмитро Хиляк (священик, міністр внутрішніх справ), Микола Громосяк (міністр сільського господарства)[6]. На урядових паперах ставилася округла печатка і штамп з написом «Руська народна Республіка».

Оскільки об'єднання з Росією не було можливе, вона намагається приєднатися до Підкарпатської Русі на південних схилах Карпат як автономна провінція Чехословаччини.

Поки діяльність Західно-Лемківскої Республіки була спрямована на сепарацію від українців, польський уряд не чинив перепон у самоврядуванні. Коли ж розгорнувся рух за приєднання до Чехословаччини, ставлення польської влади різко змінилося[7].

12 березня 1920 польські війська зайняли територію Лемко-Русинської Республіки і ліквідували республіку. Її лідери були заарештовані та постали перед польським судом.

Президента Центральної Національної Ради Ярослава Качмарчика ув'язненили поляки 8 січня 1921 року. Діячів Лемківської республіки польська влада звинуватила у державній зраді, але процес закінчився їх виправданням, так як захист довів, що вони ніколи не були громадянами Польщі. Одним з їх захисників був Кирило Черлюнчакевич.

Президент Центральної Національної Ради[ред.ред. код]

Дивись також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Криницький С. ЗУНР і Лемківщина // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Львів: Інститут українознавства ім.І.Крип’якевича НАН України, 2000. – Вип.6.
  • Лемківські республіки 1918-1919 рр. // Лемківщина: земля, люди, історія, культура. Т.1 / Ред. Б.О.Струмінський. – Нью-Йорк – Париж, 1988.
  • Турчак О. Талергофська трагедія. Лемківські республіки 1918-1920 рр. // Лемківщина: Історикоетнографічне дослідження у 2-х томах. Т.1: Матеріальна культура. – Львів: Інститут народознавства НАН України, 1999.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Б Прах. Участь греко–католицьких священиків Лемківщини у політичних подіях 1916-1930 років
  2. Гвать І. Історія північної Лемківщини від вигнання лемків // Лемківщина. Т. І. Нью-Йорк-Париж-Сидней-Торонто, 1988. С. 245.
  3. Ігор Любчик ЛЕМКІВЩИНА ПІД ЧАС НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ У 1918-1919 РР.
  4. Вирвані з коренем. Фільм про переселення лемків.
  5. Лемки і Лемківщина
  6. 95 років від часу возз’єднання Лемківщини з Україною
  7. Коковський Ф. Лемківські республіки в 1918-1919 роках // Історичний календар-альманах Червоної Калини на 1935 рік. – Львів, 1934. – с.115-117

Посилання[ред.ред. код]