Гагік I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гагік I
вірм. Գագիկ Ա
Гагік I
Двометрова статуя Гагіка I[1], знайдена під час розкопок в Ані. На руках статуї розміщувався макет церкви
Прапор
Цар Вірменії
989 — 1020[2]
Попередник: Смбат II
Спадкоємець: Ованес-Смбат
 
Народження: 989
Смерть: 1020(1020)
Релігія: Вірменська апостольська церква
Династія: Багратіди
Батько: Ашот III Милостивий
Мати: Хосровануш
Дружина: Катраміде (Сюні)
Діти: Ашот IV Хоробрий, Ованес-Смбат і Q27350446?

Медіафайли у Вікісховищі?

Гагік I (помер 1020) — цар (шахіншах[3]) Вірменії у 9891020 роках[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Багратідів, син Ашота III Милостивого. Був одружений з Катраміде — дочкою царя Сюніка Васака. Успішно проводив політику об'єднання вірменських земель та централізації влади[4]. Придушив повстання царя Ташир-Дзорагету Давида I Безземельного[4], анексував від свого васала[5] Сюнікського царя Смбата князівство Вайоц-Дзора, приєднав Хаченське князівство[4], забрав області Коговіт і Цахкотн у Васпураканського царства. За правління Гагіка I місто Ані стало крупним культурним і торгово-ремісничим центром регіону. Там було збудовано кафедральний собор (круглий триярусний храм за зразком церкви у Звартноці).

Після смерті Гагіка I Анійське царство розпалось на дві частини.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. В. В. Шлєєв. Загальна історія мистецтв. — М. : Искусство, 1960. — Т. 2, кн. 1.
  2. а б V. Minorsky. Studies in Caucasian History. — CUP Archive, 1953. — С. 44.
  3. Степаненко В. П. Політична обстановка у Закавказзі в першій половині XI ст. // Антична давнина й середньовіччя. — 1975. — Вип. 11. — С. 124—125.
  4. а б в ВРЕ[недоступне посилання з травень 2019]
  5. Степаненко В. П. З історії вірменсько-візантійських відносин другої половини X—XI ст. // Антична давнина й середньовіччя. — 1978. — Вип. 15. — С. 46.

Джерела[ред. | ред. код]

ВРЕ[недоступне посилання з травень 2019]