Гадюка мілоська
| Гадюка мілоська | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Гадюка мілоська
| ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Macrovipera schweizeri Werner, 1935 | ||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Vipera lebetina schweizeri Vipera schweizeri Daboia lebetina schweizeri | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Гадюка мілоська[2] (Macrovipera schweizeri) — отруйна змія з роду Велетенська гадюка родини гадюкових.
Опис[ред. | ред. код]
Завдовжки від 60 см до 1 м. Товста гадюка з тупим носом і кілеватою лускою. Зазвичай сірого забарвлення зі слабко помітними поперечними темно-сірими або блідо-помаранчевими смугами. Голова поцяткована красивими темними цятками. Окремі особини одноколірні червонувато-коричневі. Зустрічаються також меланісти.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Полюбляє сухі, скелясті, порослі чагарником долини та схили. Активна вдень, у спекотний період також й вночі. Харчується птахами, дрібними ссавцями.
Це яйцекладна змія. Самиця відкладає до 11 яєць.
Отруйність[ред. | ред. код]
Отрута досить потужна, це одна з отруйніших змій Греції. Укус може спричинити біль, сильний набряк, лімфангіт, некроз, гіпотензію, тахікардію, внутрішню кровотечу та уражати шлунково-кишковий тракт. Втім смертельних випадків дуже мало, позаяк ця змія не агресивна.
Розповсюдження[ред. | ред. код]
Мешкає на Кікладських островах в Егейському морі: Мілос, Кімолос, Сіфнос і Поліегос.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Wolfgang Böhme, Petros Lymberakis, Claes Andrén (2009). Macrovipera schweizeri: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 28 травня 2021
- ↑ О. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.].: — Львів. 2012. с. 50
Джерела[ред. | ред. код]
- Schlüter, U. 2009. Die Schlangenfauna Europas. Draco 10 (39): 4-21
- Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
- Schweiger, M. 2009. Die Giftschlangen Europas. Eine Übersicht der Arten und Bemerkungen zu einzelnen Taxa. Reptilia (Münster) 14 (2): 14-25