Гадіуллін Сергій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гадіуллін Сергій Федорович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).svg Солдат
Гадіуллін Сергій Федорович.jpg
Загальна інформація
Народження 6 червня 1986(1986-06-06)
Бердичів
Смерть 15 листопада 2015(2015-11-15) (29 років)
Золоте
поховання: Бердичів
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ БЗ МВ.svg Механізовані війська
Формування
10 ОМПБ.png
 10 ОМПБ
Війни / битви Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Сергі́й Фе́дорович Гадіу́ллін (Гадіулін) (6 червня 1986(19860606) — 15 листопада 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1986 роу у місті Бердичів. Закінчив бердичівську ЗОШ № 12.

В часі війни 2014 року пішов добровольцем до Житомирського 10-го БТО «Полісся», де відслужив рік. Повернувся додому, згодом знову вирушив на передову, до побратимів (10-й батальйон увійшов до складу 59-ї ОМБр); солдат, розвідник 59-ї окремої мотопіхотної бригади

15 листопада 2015 року близько 18:15, в районі опорного пункту, розташованого на північ від міста Золоте Попаснянського району Луганської області, під час виконання бойового завдання троє військовослужбовців підірвались на радіокерованому фугасі. Разом з Андрієм загинули сапер Валерій Чмихаленко, командир відділення Андрій Скирта.

21 листопада 2015-го похований у місті Бердичів, в останню дорогу живим коридором проводили тисячі городян.

Без Сергія лишилися батьки, вагітна на той час дружина, син 2012 р.н. Вже після смерті батька народився син.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» ІІІ ступеня (22.8.2016, посмертно)[1]
  • в травні 2016 року у бердичівській ЗОШ відкрили меморіальну дошку на честь Сергія Гадіулліна.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 22 серпня року № 345/2016 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]