Гайдудороґ
Координати 47°49′00″ пн. ш. 21°30′00″ сх. д. / 47.8166666666947719477320788° пн. ш. 21.500000000028° сх. д.Координати: 47°49′00″ пн. ш. 21°30′00″ сх. д. / 47.8166666666947719477320788° пн. ш. 21.500000000028° сх. д.
|
.svg){kind=small}
Гайдудороґ (угор. Hajdúdorog) — місто на сході Угорщини в регіоні Північний Великий Альфельд, у медьє Гайду-Бігар.
Географія[ред. | ред. код]
Гайдудороґ знаходиться за 30 кілометрів на північний захід від Дебрецена та за 20 кілометрів на північний захід від міста Ньїредьгаза. Місто розташоване в рівнинній місцевості на схід від національного парку Гортобадь. Місто зв'язане місцевими автодорогами з навколишніми містами. У місті є залізнична станція на гілці Дебрецен — Тисалйок.
Історія[ред. | ред. код]
Гайдудороґ є одним з так званих «старих гайдуцьких міст». Перша письмова згадка про місто походить з 1301 року[1].
У місті діє Гайдудорозька єпархія, яка була створена 1912 року Францом Йосифом І під тиском угорського уряду і затверджена Пієм X. До складу її входило 162 парафії. Вірні Гайдудорозької єпархії — угорці східного обряду, переважно нащадки мадяризованих русинів-українців, які компактними островами і в діаспорі жили в північно-східній частині Угорщини, продовжуючи закарпатські українські поселення в Паннонській низовині.
У 17—18 ст. серед них існувала ще «руська» національна свідомість і деякі форми власного культурного життя. Зугорщення охопило їх у 19 ст., руйнуючи рештки самобутности в церковно-слов'янській мові та церковній організації. В кінці 19 століття серед мадяризованого кліру і світської інтелігенції почався підтриманий угорським урядом рух за запровадження угорської богослужбової мови в мадяризованих парафіях та за відокремлення їх від українських мукачівської і пряшівської єпархій. Проте в Римі таких ініціатив не підтримували. Перший переклад Літургії Івана Золотоустого угорською з'явився у 1795 році, а протягом ХІХ століття було ще кілька видань.
Герб[ред. | ред. код]
На гербі знаходиться турецька голова, проштрикнута шаблею. Це з часів боротьби угорців проти турків, коли угорці були під владою Османської імперії.
Населення[ред. | ред. код]
Станом на 1 січня 2015 року населення міста становить 8677 осіб.
Населення за роками:
Пам'ятки[ред. | ред. код]
У 1912 року Франц Йосиф I під тиском папи Пія X заснував Гайдудорозьку греко-католицьку єпархію, після чого місто стало центром угорської греко-католицької церкви[2].
З 2015 року — центр греко-католицької метрополії. Головна визначна пам'ятка міста — кафедральний греко-католицький собор «Введення в храм Пресвятої Богородиці».
Галерея[ред. | ред. код]
-
Міський бювет
Поріднені міста[ред. | ред. код]
Поденцано, Італія
Любартів, Польща
М'єркуря-Ніражулуй, Румунія- Одорхею-Секуєск, Румунія
- Штей, Румунія
Відомі люди[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Gregorius Fejér. Codex Diplomaticus Hungariae ecclesiasticus ac civilis, 8. kötet/5 (Latin nyelven), 18. (1835)
- ↑ Енциклопедія українознавства. Словникова частина. Том 1. Архів оригіналу за 23 вересня 2017. Процитовано 16 вересня 2017.
- ↑ Іштван Удварі Єпископ Андрій Бачинський — видатний представник русинського просвітництва
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гайдудороґ |
- Офіційний сайт(угор.)
|
|
Це незавершена стаття з географії Угорщини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |