Галаган Григорій Анатолійович
Галаган Григорій Анатолійович | |
---|---|
Генерал-майор | |
Загальна інформація | |
Народження | 8 січня 1978 (46 років) |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | ССО України |
Формування | Командування ССО |
Війни / битви | Війна на сході України |
Нагороди та відзнаки | |
Григо́рій Анато́лійович Галаган — командувач Сил спеціальних операцій Збройних сил України з 2020 до 2022 року, генерал-майор Збройних Сил України, перший заступник керівника Центру спеціальних операцій «А» СБУ (з 25 липня 2022 року)[1].
З життєпису
1999 року після закінчення розвідувального факультет Інституту сухопутних військ був направлений для подальшого проходження служби в 50-й навчальний центр спеціальної підготовки Головного управління розвідки (м. Кіровоград), де прослужив до 2002 року. Там Галаган перебував на посаді командира групи, виконував обов'язки командира роти, а згодом став викладачем циклу. У цьому ж центрі здійснив свої перші стрибки з парашутом[2].
2002—2014 рр. — проходив службу в ЦСО «А» СБ АР Крим у м. Сімферополь на посадах заступника начальника відділу.
2015—2019 рр. — начальник управління, заступник начальника ЦСО «А» Служби безпеки України, м. Київ.
Квітень — вересень 2019 р. — перший заступник міністра у справах ветеранів України.
Лютий 2020 року — 25 серпня 2020 р. — начальник штабу командування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України.
23 березня 2018 року отримав звання генерал-майора[3].
25 серпня 2020 року, відповідно до Указу Президента України № 358/2020, призначений командувачем Сил спеціальних операцій Збройних Сил України[4].
25 липня 2022 року, відповідно до Указу Президента України № 530/2022, звільнений з посади командувача Сил Спеціальних операцій Збройних Сил України[5].
Нагороди
- Орден «За мужність» III ступеня (13 серпня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6];
- Орден Богдана Хмельницького III ступеня[7];
- Медаль «За військову службу Україні»[8].
Примітки
- ↑ Президент призначив Галагана першим заступником керівника Центру спеціальних операцій «А» СБУ, Укрінформ, 25.07.2022
- ↑ “Коли побачу в прицілі Миколу, який перейшов у Криму в ФСБ – буду стріляти”. Велике інтерв’ю командувача ССО Григорія Галагана. Новинарня (укр.). Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 10 квітня 2021.
- ↑ @sof_ua в Instagram: «“Мене весь час вчили творчо підходити до ухвалення рішень. Був випадок, коли я наніс рішення на карту. Я ж відмінник, молодий лейтенант,…». Instagram (укр.). Процитовано 29 серпня 2020.
- ↑ Указ Президента України № 358/2020 «Про призначення Г.Галагана командувачем Сил спеціальних операцій Збройних Сил України». Архів оригіналу за 12 вересня 2020. Процитовано 25 серпня 2020.
- ↑ Указ Президента України від 25 липня 2022 року № 530/2022 «Про звільнення Г.Галагана з посади командувача Сил спеціальних операцій Збройних Сил України»
- ↑ Указ Президента України від 13 серпня 2015 року № 473/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Григорій Галаган — новий командувач ССО. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 25 серпня 2020.
- ↑ Указ президента України 618—2021. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 12 січня 2022.
Джерела
- Президент змінив командування Сил спеціальних операцій /Укрінформ, 25.08.2020/ [Архівовано 11 вересня 2020 у Wayback Machine.]
Посилання
- Галаган отримав нову посаду після звільнення з керівництва ССО// РБК-Україна, 25 липня 2022 року
- Генерал-майори (Україна)
- Народились 8 січня
- Народились 1978
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Нагороджені медаллю «За військову службу Україні»
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Командувачі Сил спеціальних операцій Збройних сил України
- Військовослужбовці ЦСО «Альфа» СБУ