Галова кислота

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Молекула галової кислоти

Га́лова кислота́ (3,4,5-триоксибензойна кислота) — органічна кислота, що зустрічається в природі в чаї, дубовій корі, тунбергії, дубильних екстрактах. Назва утворена від галів — хворобливих наростів на дубовому листі.

Знаходження в природі[ред. | ред. код]

Галова кислота є складовою гарбників і таніну, що містяться в чорнильних горішках, листках чаю і в дубовій корі.

Фізичні властивості[ред. | ред. код]

Утворює кристалогідрат з 1 молекулою води (C7H6O5·H2O) — безбарвні кристали, що темніють на світлі. Галова кислота добре розчинна в окропі, спирті, гірше — в етері, погано — в холодній воді; константа кислотної дисоціації К = 3,9·10−5 (25 °C).

При нагріванні (100–120 °C) галова кислота втрачає воду; t пл безводної галової кислоти 240 °C (з розкладанням); з хлоридом заліза(III) дає синьо-чорне забарвлення.

Отримання[ред. | ред. код]

Отримують її гідролізом таніну.

Застосування[ред. | ред. код]

Галову кислоту застосовують в аналітичній хімії, задля синтезу барвників (антрагалолу та ін.), в мікроскопії, як деполяризатор при використанні методів електрохімічного аналізу. При сухій перегонці галової кислоти утворюється пірогалол.

Галова кислота є антиоксидантом.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ow YY, Stupans I (June 2003). Gallic acid and gallic acid derivatives: effects on drug metabolizing enzymes. Curr. Drug Metab. 4 (3): 241—8. PMID 12769668.
  • О. Я. Нейланд. Органическая химия. — М. : Высшая школа, 1990. — 751 с. — 35 000 прим. — ISBN 5-06-001471-1.

Посилання[ред. | ред. код]