Барвник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Барвники — інтенсивно забарвлені органічні сполуки, придатні для фарбування різних матеріалів.

Загальний опис[ред.ред. код]

Колір барвників залежить від того, що вони вибірно поглинають частину світлових хвиль видимого спектра, а решту відбивають. Хімічний склад барвників характерний наявністю в їхніх молекулах ланцюгів спряження (чергування простих та подвійних зв'язків) і ароматичних або гетероциклічних ядер з ауксохромами (див. Кольоровості теорія).

До середини 19 століття вживалися барвники рослинного або тваринного походження. Найважливіші з них алізариновий червоний з коренів марени та індиго синій з листя індигоноски. У 50-х рр. минулого століття одержано перші синтетичні барвники з вуглеводнів кам'яновугільної смоли: фуксин, мовеїн та інші. 1869 з антрацену було синтезовано алізарин, 1870 — індиго. Потім було відкрито азобарвники і сірчасті барвники.

На кінець 19 століття природні барвники були цілком замінені синтетичними.

Виникла нова аніліно-фарбова промисловість, яка до першої світової війни була монополізована Німеччиною (трест І. Г. Фарбеніндустрі). В нашій країні промислове виробництво барвників почалось лише після Жовтневого перевороту. Тепер відомо багато тисяч синтетичних барвників, з них у промисловості вживаються кілька сот.

Класифікація[ред.ред. код]

За хімічною будовою барвники поділяються на класи: нітро- та нітрозобарвники, тріарилметанові, сірчасті, індигоїдні, антрахінонові та інші.

За способами застосування розрізняють такі групи барвники:

Іншомовні назви барвників довільні і здебільшого визначають лише їхній колір.

В радянських назвах барвників зазначається спосіб вживання барвника, колір, іноді стійкість забарвлення, відтінок та інші властивості, наприклад кислотний рожевий М (М — закріплюється солями міді), кислотний жовтий тривкий.

Барвники широко вживаються у текстильній промисловості, шкіряній, паперовій, поліграфічній і фотоматеріалів, у виробництві пластмас тощо.

реактивний барвник[ред.ред. код]

Барвник, до молекул якого входять полярнi угруповання ( як, напр., хлорзаміщені азагетероцикли, SO2(CH2) 2OSO3Na, n- NHCOCH=CH2 та iн.), які здатнi утворювати з функцiйними групами волокон (OH, SH, NH2) ковалентнi зв'язки, завдяки чому такий барвник мiцно утримується на волокнi (пр., моноазобарвники, антрахiноновi, фталоцiанiновi барвники). Є водорозчинним, використовується для красіння вовни, натурального шовку, целюлозних і поліамідних матеріалів

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Матеріал Це незавершена стаття про матеріал.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.