Діетиловий етер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Діетиловий етер
Diethylether chemical structure.svg
Diethyl-ether-3D-balls.png
Систематична назва Етоксиетан
Інші назви Етер
Ідентифікатори
Номер CAS 60-29-7
PubChem 3283
SMILES
Властивості
Молекулярна формула C4H10O1
Молярна маса 74,12 г/моль
Зовнішній вигляд безбарвна рідина
Густина 0,7134 г/см3
Тпл −116,3 °C
Ткип 34,6 °C
Структура
Дипольний момент 1,15 Д (газ)
Небезпеки
MSDS External MSDS
Головні небезпеки Надзвичайно вогненебезпечно F+ Шкідливо Xn
NFPA 704
NFPA 704.svg
4
2
1
Температура спалаху −45 °C[1]
Температура самозаймання 160 °C[1]
Пов'язані речовини
Інші (Етери) Диметиловий етер
Метоксипропан
Пов'язані речовини ізомер бутанолу
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Діети́ловий ете́р (Сірча́ний ете́р чи просто ете́р) — прозора, безбарвна, рухома летка рідина з характерним солодкуватим запахом. Діетиловий етер належить до класу етерів.

Отримують дегідратацією етанолу у присутності сірчаної кислоти, а також як побічний продукт при синтетичному виробництві етанолу. При контакті з повітрям утворює пероксиди, при випаровуванні та перегонці етеру концентрація перекисних сполук зростає, що може призвести до їх вибухового розкладу. Через це перед використанням етер завжди необхідно перевіряти на наявність пероксидів. Відсутність забарвлення крохмаль-йодид калієвого розчину свідчить про вісутність пероксидів.

Діетиловий ефір надзвичайно легко випаровується, а випари самозаймаються вже при 134оС (для порівняння: у спирта відповідна температура дорівнює 404оС). [2]

Етер використовують як розчинник та ектрагент. Завдяки хімічній інертності, низькій температурі кипіння та комплексоутворюючим властивостям етер набув широкого вжитку як реакційне середовище у промисловій та лабораторній практиці (наприклад для отримання металоорганічних сполук). Обмежене використання етер має також у медицині як анестетик.

Фізичні властивості[ред.ред. код]

  • Безбарвна, рідка, дуже рухлива, летка рідина зі своєрідним запахом та пекучим смаком.
  • Розчинність у воді складає 6,5% при 20 °C. Утворює азеотропну суміш з водою (т. кип. 34,15 °C; 98,74% діетилового ефіру). Змішується зі спиртом, бензолом, ефірними і жирними оліями у всіх співвідношеннях.
  • Етер легко спалахує, в тому числі і його пара; в певному співвідношенні з киснем або повітрям пари етеру для наркозу вибухонебезпечні.
  • Розкладається під дією світла, тепла, повітря і вологи з утворенням токсичних альдегідів, пероксидів та кетонів, що подразнюють дихальні шляхи.
  • Утворені пероксиди нестійкі і вибухонебезпечні, вони можуть бути причиною самозаймання діетилового ефіру при зберіганні і вибуху при його перегонці «насухо».

Хімічні властивості[ред.ред. код]

За хімічними властивостями діетиловий ефір володіє всіма властивостями, характерними для етерів, наприклад, утворює нестійкі оксонієві солі з сильними кислотами:

Утворює порівняно стабільні комплексні сполуки з кислотами Льюїса: (C2H5)2O·BF3

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Ethyl Ether MSDS. J.T. Baker. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2010-06-24. 
  2. Т. Ильин. И ещё опыты / Химия и жизнь. Научно-популярный журнал Академии Наук СССР. — 1981, №2. ISSN 0130-5972(с.: 80)


Бензол Це незавершена стаття про органічну сполуку.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.