Галотія Симона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Галотія Симона

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Ящірки (Lacertilia)
Родина: Справжні ящірки (Lacertidae)
Рід: Канарська ящірка (Gallotia)
Вид: Галотія Симона
Gallotia simonyi
(Steindachner, 1889)
Мапа поширення виду
Мапа поширення виду
Посилання
Вікісховище: Gallotia simonyi
Віківиди: Gallotia simonyi
МСОП: 8881
NCBI: 49203

Галотія Симона[2] (Gallotia simonyi) — вид ящірок з родини справжні ящірки (Lacertidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Ендемік Канарських островів. Поширений лише на острові Ієрро. Колись цей вид був присутній на більшій частині острова та на невеликому офшорному острові Роке-Чіко-де-Сальмор. Людська діяльність привела до того, що вид опинився на межі зникнення. Він залишився лише у двох невеликих територіях. Уряд Канарських островів здійснює програми з збереження виду та реінтродукції його в тих областях, де він вимер, контролюючи населення чужорідних тварин (особливо котів) і проведення селекційних програм в неволі. Популяція цього виду становить близько 300—400 тварин у дикій природі (включаючи повторно інтродуковані популяції).

Опис[ред. | ред. код]

Велика ящірка, завдовжки до 60 см. Це тварина з широкою головою (особливо у самців), міцним тілом і довгим хвостом. Спина темно-коричнева, сіра або чорна, живіт блідий або кремовий, а по боках має численні жовтувато-коричневі відмітини, мало помітні у деяких особин.

Підвиди[ред. | ред. код]

  • Gallotia simonyi simonyi — був поширений на острові Роке-Чіко-де-Сальмор, вимер у 1930-х роках;
  • Gallotia simonyi machadoi.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Jose Antonio Mateo Miras, Valentin Pérez-Mellado, Iñigo Martínez-Solano 2009. Gallotia simonyi. The IUCN Red List of Threatened Species 2009: e.T8881A12935900. https://doi.org/10.2305/IUCN.UK.2009.RLTS.T8881A12935900.en. Завантажено 17 травня 2021.
  2. О. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.].: — Львів. 2012. с. 50

Посилання[ред. | ред. код]