Гамаза Віталій Леонідович
| Гамаза Віталій Леонідович | |
|---|---|
| Народився |
9 червня 1926 (97 років) Мартоноша, Новомиргородський район, Кіровоградська область, Українська СРР, СРСР |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | різьбяр по дереву |
| Учасник | радянсько-японська війна |
| Нагороди |
  |
Віталій Леонідович Гама́за (нар. 9 червня 1926, Мартоноша) — український різьбяр; заслужений майстер народної творчості УРСР з 1984 року.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 9 червня 1926 року в селі Мартоноші (нині Новоукраїнський район Кіровоградської області, Україна). Батько Леонід Мойсейович і старші брати Микола й Петро столярували, мати, Віра Леонтіївна, була домогосподаркою[1].
У Червоній армії з 1944 року. Брав участь у радянсько-японській війні[1]. Нагроджений орденом Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985)[2].
Після війни переїхав до Благовєщенська. У 1950-х роках, разом з батьками приїхав до Черкас. Працював у столярному цеху[1].
Творчість[ред. | ред. код]
Працював з деревиною, кістками та рогами. Оздобляв вироби народними орнаментами, традиційними елементами декору. Виготовляв сувеніри з олімпійською символікою. Серед робіт:
- «Малий Тарас» (1978);
- «Стоїть одна-однісінька хата» (1979);
- «Кобзар із поводирем» (1979);
- «Рисаки» (1979);
- «Вічний вогонь» (1980);
- «Фігуристка» (1980);
- «Щасливе дитинство» (1981);
- «Танковий бій» (1982).
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Гамаза Віталій Леонідович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 148. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Є. І. Шевченко. Гамаза Віталій Леонідович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.
|
