Мати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Андреа Соларіо «Мадонна з зеленою подушкою», 1507, Лувр.
Кочівна мати з сином, Чангтан, Ладакх, 2010
Мати з дитиною, Лахул і Спіті, Індія, 2004

Ма́ти[1][2], ма́ма[3] (англ. Mother) — жінка стосовно своїх дітей. Крім біологічної матері, матір'ю також називають жінку, що виконує соціальну роль матері: прийомну матір (мачуху), опікунку, усиновлювачку, матерів у лесбійській родині. День матері світ відзначає щорічно в березні чи травні (в Україні офіційно з 2000 року у другу неділю травня[4]). Жінки, які відмовляються від материнства, належать до чайлдфрі.

Етимологія[ред. | ред. код]

Приклади феномену mama and papa
  • mom, mommy, mum, mummy, ma, mam,

mammy, maa, amaa, mata — англійська і споріднені мови,

  • māma (妈妈/媽媽) — китайська,
  • máma — чеська,
  • maman — французька і перська,
  • maadar — дарі,
  • մայր [mɑjɹ] — вірменська,
  • mamma — італійська та ісландська,
  • mãe — португальська,
  • ema — естонська,
  • má або mẹ — в'єтнамська,
  • mam — валлійська,
  • ama — баскська,
  • eomma (엄마, IPA: ʌmma) — корейська,
  • matka — польська і словацька,
  • madre — іспанська,
  • matrice — албанська,
  • modor — давньоанглійська,
  • mathrin — давньоірландська,
  • matr — санскрит,
  • mama — запозичене з англійської в Японії,
  • (metér, μητήρ) mitéra, μητέρα чи mána, μάνα — грецька,
  • mwt — древньоєгипетська.

Українське мати походить від прасл. *mati, род. відм. *matere, що споріднене з лит. móté, род. відм. móters («жінка», «дружина»), mótina («мати»), латис. mâte, прусськ. mūti, дав.-ісл. moðer, нім. Mutter, англ. mother, лат. māter, грец. μήτηρ, перс. مادر‎‎, madar, санскр. मातृ, matr. Спільним джерелом є пра-і.є. *māter-, утворене від складу *ma з дитячого мовлення за допомогою суфікса *-ter[5] (аналогічно *pāter-, *dhughəter-, *bʰrāter-, *i̯enәter-).

Послідовності звуків /ma/, /mama/ і подібних до них відповідають слову «мати» в багатьох, часто абсолютно між собою не пов'язаних, мовах. У лінгвістиці цей феномен називається «мама і папа[en]».

Зменшувальні форми: не́ня[6] (не́нька[7]), ма́мця[8], ма́тінка[9] (ма́тіночка[10]), мату́ня[11], мату́ся[12], заст. ма́тір[13], ст.-укр. матєръ, матка[2][14].

Інші значення:

В релігії:

  • Хреще́на (духовна) мати — жінка, яка бере участь в обряді хрещення новонародженого(-ї) в ролі названої матері.
  • Мати Божа, Матір Божа, Богоматір, Мадонна — Діва Марія.
  • Богиня-мати, Мати Світу, Велика (Родова) Мати — імена верховної богині в багатьох віруваннях.

Мати як джерело, вихідна форма:

Біологія та психологія материнства[ред. | ред. код]

Аналіз материнства у соціологічно-феміністичному ключі почала Ненсі Чодороу в праці «Відтворення материнства: Психоаналіз і соціологія гендеру» (1978).

Материнське здоров'я[en][ред. | ред. код]

Матері з дітьми в Гвінея-Бісау, 1974

Післяпологова депресія[en] вражає 15 % жінок у будь-який час протягом року після пологів[15][16][17], частіше між першим тижнем та першим місяцем[18]. Призводить до жіночих суїцидів, вбивств та недогляду за дітьми, негативно позначається і на психіці немовлят.[19][20] Жорсткіша форма розладу, післяпологовий психоз[en] (1-2 на 1000 породіль)[21] — серед головних причин убивств дітей до 1 року.[22]

Причина[21] — комбінація фізичних (гормональні зміни, ускладнення вагітності, нестача сну), спадкових (біполярні, депресивні розлади), соціальних та психологічних факторів (нестача підтримки)[18][23][24].[18] Діагностується, коли зміни настрою та розлади сну і харчування.[18] Лікується медикаментами, психотерапією та підтримкою матері (їжею, доглядом, виконанням хатньої роботи, психологічною підтримкою).[25]

Стимулювання материнства попри відбувається засобами репродуктивного тиску, утиску репродуктивних прав жінок (такими як обмеження доступу до сексуальної освіти, контрацепції та абортів (пролайф), примусова вагітність, зокрема, в результаті згвалтування), поширенням гендерних стереотипів про материнство як першочергове або єдине покликання жінки.

Діяльність матері[ред. | ред. код]

Акселі Галлен-Каллела, Мати Леммінкяйнена (1897), що врятувала свого сина з річки Туонела.

Власне материнська діяльність (яку не може виконати батько чи рідня) включає виношування, народження та грудне вигодовування немовляти.

Проте традиційно сформована суспільствами роль матері включає також догляд за дітьми (харчування, гігієна, одяг та дбання про решту фізичних потреб), їх виховання, початкову освіту та психологічне обслуговування.

Історія прав[ред. | ред. код]

Народження поза шлюбом за країнами, 1980 та 2007

Право опіки над власними дітьми матері отримали тільки в ХІХ—ХХ ст. в результаті суфражизму (до того діти, як і дружина, вважались власністю чоловіка).

Поширені в старій історичній літературі уявлення про матріархат нові області, що постали з розвитком феміністичної науки, такі як гендерні (зокрема жіночі) дослідження та жіноча історія, відкидають: за сучасними даними, влада жінок у період до ХІХ століття обмежувалася матрилінійністю, культами богинь, жіночою обрядовістю, а також окремими жінками у владі.[26]

Сурогатне материнство[ред. | ред. код]

З поширенням сурогатного материнства в цій практиці розрізняють «генетичну матір» (з чиєї яйцеклітини розвивається плід) і «сурогатну» (що виношує і народжує дитину).

Релігія і пролайф[ред. | ред. код]

У сучасному світі з розвитком медицини та науки у цілому з'явилися технології по трансплантації органів. Розроблено методику трансплантації матки для жінок, що не мають такого органа, або мають аномалію розвитку матки, для трансгендерних жінок і для чоловіків, незалежно від їх сексуальної орієнтації, які бажають відчути весь процес виношування немовляти та материнства у цілому. Але при цьому, що є радістю для одних, то є об'єктом ворожнечі для інших, більш консервативно настроєних, релігійних об'єднань.

За словами противників трансплантації матки — материнство дане їхнім божеством і людина не в праві втручатися у, так названий, вищий задум творця, також ними заявлено, що сам «інститут материнства» при цьому просто нівелюється, порушуються права жінки, хоч цілком і не зрозуміло, які саме права порушуються, можливо мова йде про «право на дискримінацію» людей без здорової матки. Бо одна із тезів противників рівності гетеросексуальних та гомосексуальних пар — «гомосексуальні пари стерильні», «не можуть продовжити рід», «якщо станемо всі гомосексуальними, то вимремо». Звісно ці тези позбавлені здорового глузду, особливо остання, але для релігійних організації у погоні за владою та грошима, то є найлегша та найдієвіша, а отже найліпша пропагандична позиція. З іншого погляду — цілком доречна маніпуляція та просто порятунок для тих людей, що хочуть, але не можуть народити дитину через різні вади (аномалії) розвитку матки або її відсутність.

Питання етики та моралі не мають суперечити здоровому глузду та бути інструментом до дискримінації.

В міфології та релігії[ред. | ред. код]

Мати в багатьох культурах символізує життя, святість, вічність, тепло і любов.[27]

Мірра Альфасса[en], відома як Мати Мірра, — співзасновниця Інтегральної йоги.

У мистецтві[ред. | ред. код]

Мати, як найбільш значима особистість у житті кожної людини, широко відображена у мистецтвах народів світу.

Талісман Лулуа[en] для захисту жінок, що втратили дітей чи мали викидень, визначна пам'ятка африканського мистецтва

Образотворче мистецтво[ред. | ред. код]

Мері Кассат, Мати та дитина (Обійми на добраніч), 1880-ті.

Жінки з дітьми зображені на могильних рельєфах 4-го століття на острові Родос.[31] Картини матерів з дітьми були тривалою традицією у Франції.[32]

Материнству, зв'язку матерів та дітей присвятила свої полотна американо-французька імпресіоністка кінця ХІХ століття Мері Кассат.

В літературі[ред. | ред. код]

В кінематографі[ред. | ред. код]

В музиці[ред. | ред. код]

В піснях українських виконавців: «Мамина світлиця»[33] (Василь Зінкевич), «Чуєш, мамо»[34] (Назарій Яремчук), «Мам»[35] (Скрябін), «Мамо»[36] (Анастасія Приходько), «Мамо»[37] (Аркадій Войтюк), «Мама»[38] (ЯрмаК), «Умамы»[39] (Потап і Настя).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Мати // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. а б Мати, Матєръ, Матєрє; Матка // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.: У 2 т. / Укл.: Д. Г. Гринчишин та інш. — Т. 1: А — М. — Київ: «Наукова думка», 1977. — С. 580.
  3. Мама // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Про День матері (Ukrainian). Верховна Рада України. Архів оригіналу за 6 травня 2013. Процитовано 9 березня 2012. 
  5. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  6. Неня // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Ненька // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Мамця // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  9. Матінка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  10. Матіночка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  11. Матуня // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  12. Матуся // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  13. Матір // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  14. Матка // Тимченко Є. Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV—XVIII ст. У 2 кн. / В. В. Німчук, Г. I. Лиса (підготували до видання). — Київ–Нью-Йорк, 2002. — Кн. 1. — 512 с. — (Пам'ятки української мови . Серія словників). — C. 423.
  15. Pharmacotherapy of Postpartum Depression: Current Approaches and Novel Drug Development. CNS Drugs 33 (3): 265–282. March 2019. PMC 6424603. PMID 30790145. doi:10.1007/s40263-019-00605-7.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  16. Perinatal depression: prevalence, screening accuracy, and screening outcomes. Evidence Report/Technology Assessment (119): 1–8. February 2005. PMC 4780910. PMID 15760246. doi:10.1037/e439372005-001.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  17. The Boston Women's Health Book Collective: Our Bodies Ourselves, pages 489—491, New York: Touchstone Book, 2005
  18. а б в г Postpartum Depression Facts. NIMH. Архів оригіналу за 21 червня 2017. Процитовано 11 червня 2017. 
  19. The effect of postpartum depression on child cognitive development and behavior: a review and critical analysis of the literature. Archives of Women's Mental Health 6 (4): 263–74. November 2003. PMID 14628179. doi:10.1007/s00737-003-0024-6.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |s2cid= (довідка)
  20. Postpartum depression. American Journal of Obstetrics and Gynecology 200 (4): 357–64. April 2009. PMC 3918890. PMID 19318144. doi:10.1016/j.ajog.2008.11.033.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  21. а б Postpartum mood disorders. International Review of Psychiatry 15 (3): 231–42. August 2003. PMID 15276962. doi:10.1080/09540260305196.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  22. Maternal infanticide associated with mental illness: prevention and the promise of saved lives. The American Journal of Psychiatry 161 (9): 1548–57. September 2004. PMID 15337641. doi:10.1176/appi.ajp.161.9.1548.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |s2cid= (довідка)
  23. Postpartum Depression: Pathophysiology, Treatment, and Emerging Therapeutics. Annual Review of Medicine 70 (1): 183–196. January 2019. PMID 30691372. doi:10.1146/annurev-med-041217-011106.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  24. Reproductive hormone sensitivity and risk for depression across the female life cycle: a continuum of vulnerability?. Journal of Psychiatry & Neuroscience 33 (4): 331–43. July 2008. PMC 2440795. PMID 18592034.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  25. Traditional postpartum practices and rituals: a qualitative systematic review. Women's Health (амер.) 3 (4): 487–502. July 2007. PMID 19804024. doi:10.2217/17455057.3.4.487.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка); Проігноровано невідомий параметр |doi-access= (довідка)
  26. Кого оберігає берегиня, або матріархат як чоловічий винахід. Гендер в деталях. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 4 жовтня 2021. 
  27. Шейнина Е. Я. Энциклопедия символов. М., 2001;
  28. Н. А. Кун «Легенды и мифы Древней Греции» ГИПП «Янтарный сказ» 2000
  29. Калашников В. «Боги древних славян»
  30. В. С. Никольский. {{{Заголовок}}}. — ISBN 978-5-276-01023-6.
  31. Women, Crime and Punishment in Ancient Law and Society, с. 234, на «Google Books»
  32. Intimate Encounters: Love and Domesticity in Eighteenth-century France, с. 87, на «Google Books»
  33. Василь Зінкевич — Мамина світлиця. Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 24 липня 2016. 
  34. Назарій Яремчук — Чуєш, мамо. Архів оригіналу за 11 січня 2020. Процитовано 24 липня 2016. 
  35. Скрябін — Мам. Архів оригіналу за 12 грудня 2016. Процитовано 24 липня 2016. 
  36. Анастасія Приходько «Мамо». Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 24 липня 2016. 
  37. Аркадій Войтюк — Мамо. Архів оригіналу за 10 жовтня 2015. Процитовано 24 липня 2016. 
  38. ЯрмаК — Мама. Архів оригіналу за 17 жовтня 2016. Процитовано 24 липня 2016. 
  39. Потап и Настя — Умамы. Архів оригіналу за 29 липня 2016. Процитовано 24 липня 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]