Гарнієр Олександр Миколайович
| Гарнієр Олександр Миколайович | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився | 1896 |
| Помер | 31 грудня 1921 |
| Діяльність | військовослужбовець |
| Партія | Російська соціал-демократична робітнича партія |
Олександр Миколайович Гарнієр (нар. 1896 року у с. Сядрине, Сосницький повіт, Чернігівська губернія — 31 грудня 1921 року, околиці с. Бреч) — учасник «боротьби за владу Рад» на території України, член ВКП(б) з 1917 року, матрос Балтійського флоту, учасник штурму Зимового палацу, пізніше радянський військовик та міліціонер. Онук французького комунара Антуана Гарньє.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1896 року у селі Сядрине Сосницького повіту, нині — Корюківського району, Чернігівської області. Служим матросом-електриком на есмінці «Разящій[ru]» на Балтийському морі під час Першої світової війни. Надалі очолив матроський комітет корабля.
1917 року вступив до ВКП(б), був учасником жовтневого перевороту, брав участь у штурмі Зимового палацу в Петрограді.
В 1918 очолював об'єднаний загін сосницьких і корюківських партизанів.
У березні 1918 року був зарахований до 1-го революційного полку імені В. І. Леніна, що був сформований у місті Новозибков Брянської губернії. У серпні полк було перекинуто на Кавказький фронт. У січні 1919 року Гарнієр був призначений командиром полку. Під його командуванням полк брав участь у боях біля станиці Наурської, але був розгромлений козаками Денікіна, а залишки відступили до Астрахані.[1]
Надалі служив комісаром у 517-му полку 173-ї дивізії.
У вересні 1921 року призначений начальником Сосницького відділку міліції. Основною метою призначення була боротьба з повстанським загоном Луки Рака, який налічував близько 70-200 бійців, зокрема колишніх міліціонерів. Кавалерійський загін під командуванням Гарнієра рушив убік села Бреч, що контролювалося повстанцями. В ході бою більшість повстанців були вбиті, загинув і Олександр Гарнієр.[2][3][4]
Олександр Гарнієр похований на площі в Корюківці, яка носить його ім'я [джерело?]. Також його іменем називалася вулиця у місті (нині Вознесенська[5]). На могилі 1968 року встановлено погруддя.
Література[ред. | ред. код]
- Гарнієр Олександр Миколайович. // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мансур Тамаев. Страницы истории. [Архівовано 13 травня 2019 у Wayback Machine.] Вести республики, № 148 (2582), 14.08.2015(рос.)
- ↑ Є. Населевець. Анархо-махновський повстанський рух на Чернігівщині у 1919—1921 рр. [Архівовано 13 травня 2019 у Wayback Machine.] // Сіверянський літопис. — 2006. — № 1. — С. 73-81.
- ↑ А. Науменко. Село Бреч та його округа [Архівовано 13 травня 2019 у Wayback Machine.] // Сіверянський літопис. — 2015. — № 2. — С. 70-84
- ↑ А. Науменко. Єврейська землеробська громада у селі Бреч Сосницького повіту Чернігівської губернії [Архівовано 13 травня 2019 у Wayback Machine.] // Сіверянський літопис. — 2017. — № 6. — С. 56-60
- ↑ Список перейменованих у Корюківці вулиць, провулків, парків. Сусіди.City (рос.). Архів оригіналу за 22 жовтня 2019. Процитовано 22 жовтня 2019.
Джерела[ред. | ред. код]
- Гарнієр Олександр Миколайович. Чернігівська обласна універсальна бібліотека ім. В. Г. Короленка
- https://menapolitsiya.wordpress.com/відділ/історія/
Посилання[ред. | ред. код]
- У Корюківці не переноситимуть могилу червоного комісара Олександра Гарнієра [Архівовано 24 липня 2021 у Wayback Machine.]. Сусіди.інфо, 2020-05-12