Гаррогейт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гаррогейт
англ. Harrogate

Кенотаф в Харрогейті
Кенотаф в Харрогейті
Основні дані
53°59′27″ пн. ш. 1°32′20″ зх. д. / 53.99100000002777477° пн. ш. 1.539000000028° зх. д. / 53.99100000002777477; -1.539000000028Координати: 53°59′27″ пн. ш. 1°32′20″ зх. д. / 53.99100000002777477° пн. ш. 1.539000000028° зх. д. / 53.99100000002777477; -1.539000000028
Країна Англія
Регіон Північний Йоркшир
Столиця для Harrogate[d] (non-metropolitan district, borough in the United Kingdom)
Засновано 1330
Перша згадка 1330
Населення 75,950 (2013)
Телефонний код (+44) 01423
Часовий пояс UTC+0
GeoNames 2647428
OSM пошук у Nominatim
Міська влада
Веб-сторінка www.harrogate.gov.uk
Мапа


CMNS: Гаррогейт на Вікісховищі

Гаррогейт (англ. Harrogate) — курортне місто, що знаходиться у Північному Йоркширі, Англія. Традиційно місто є туристичним центром. Місто відомо своїми лікувальними водами та RHS Harlow Carr gardens. Неподалік від міста знаходиться національні парк Yorkshire Dales та Nidderdale AONB. В 17 сторіччі два поселення Нижній ти Верхній Гарроґейт об'єдналися в одне місто. В 2013 році місто було визнано «найщасливішим місцем для життя» у Великій Британії.

Вода з родовищ міста багата на залізо, сірку та сіль. Місто стало відомо як «Англійський Спа» тільки після відкриття родовищ в 16 сторіччі. В 17 та 18 сторіччях його «залізисті води[en]» були розповсюдженим лікуванням. Саме тому велика кількість заможних, але часто хворіющих людей приїжджали сюди, чим зробили значний внесок в розвиток міста.

В Харрогейті проживають 71,594 людини, згідно з переписом населення у 2001 році.

Девіз міста «Arx Celebris fontibus» значить «цитадель славиться своїми родовищами».

Історія[ред. | ред. код]

Вперше назва міста загадується вперше в 1330 році. Достовірне походження назви не відоме, але по деяким з них назва міста походить від староскандинавського, що означає «купа каміння» чи згідно іншій версії «шлях до Харлоу». У вигляді «Harlowgate» назва відома з 1518 року. Ця назва була знайдена в судових документах Едуарда II.

В середньовічні часи Харрогейтом називалась місцина на межі поселень Bilton та Pannal. Через деякий час Bilton переріс в High Harrogate, а Pannal в Low Harrogate. Обидві общини були розміщенні в Королівському лісу Нерсборо. В 1372 році король Едуард II подарував ліс своєму сину Джону, таким чином герцогство Ланкастер стало головним землевласником Харрогейту.

Вдалий розвиток міста почався після відкриття його родовищ, вода з яких містить залізо, сірку та сіль. Перше мінеральне родовище було відкрито в 1571 році Уїльямом Слінгсбі, котрий помітив що вода з місцевих родовищ володіє схожими властивостями, що й в бельгійському місті Спа. Про лікувальні властивості води написав своїй книзі «Spadacrene Anglica», яка вийшла в друці в 1626 році.

В 17 та 18 сторіччях були відкриті ще декілька родовищ, як і в Верхньому так і в Нижньому Харрогейті. На протязі 17 сторіччя були побудовані та відкриті ряд трактирів для відвідувачів джерел.

В 19 сторіччі місцина між Нижнім та Верхнім Харрогейтом, які досі залишалися окремими общинами в милі один від одного, була розроблена простір між ними, там на височині з видом на нижній Харогіт буде знаходитися центральна площа міста. А район на північ від швидко зростаючого міста було передано герцогству Ланкастер, та був відведений для житлового будівництва. Для того щоб забезпечити комфортні умови для туристів в 1788 році було побудовано театр, Bath Hospital (пізніше Royal Bath Hospital) побудували в 1826 році, а The Royal Pump Room в 1842.

В 1870 році інженер-винахідник Самсон Фокс вдосконалив технологію створення водяного газу в підвалі лабораторії Grove House. Його дім став першим в Йоркширі що мав повністю газове освітлення й отоплення. Згодом був побудован завод, котрій забезпечував все місто газом. Після того як Parlament street стала першою вулицею повністю освітлену газом, в газетах про це написали: «Самсон Фокс схопив сонячне світло для Харогіта».

Наприкінці 19 на початку 20 сторіччя, місто користувалося популярністю серед вищих прошарків суспільства та дворянства з континентальної Європи. Кількість туристів різко зменшилось після першої світової війни. Під час другої світової війни були розміщені урядові установи, що були евакуйовані з Лондона. Згодом була побудована нова дорога, що дало змогу зробити його більш вигідним для комерції, проведення конференцій та виставок.

В 1983 році в Харрогейті доктор Джордж Олівер вперше спостерігав за впливом адреналіну на організм.

В 2007 році двоє шукачів скарбів знайшли скарб. Археологи датували скарб Х століттям та належав вікінгам. Скарб складався з 700 монет та багатьох предметів з віддалених кутків, наприклад Афганістан. Скарб був визнаним Британським музеєм як найважливіша знахідка за останні 150 років.

Транспорт[ред. | ред. код]

Залізнична станція та автовокзал в центрі міста забезпечують транспортне сполучення. Міжнародний аеропорт Лідс Бредфорд знаходиться в 10 милях(16км) на північний захід від міста. Через місто простягаються шлях А61, що сполучає Харрогейт з Лідсом та Ріпоном, і А59, що сполучає Йорк з Скиптоном.

Примітки[ред. | ред. код]

[1]

  1. Harrogate. Wikipedia (en). 2016-11-01. Процитовано 2016-11-03.