Гафт Олександр Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гафт Олександр Михайлович
Ім'я при народженніОлександр Михайлович Гафт
Дата народження1 жовтня 1907(1907-10-01)
Місце народженням. Ромни,
Роменський повіт,
Полтавська губернія,
Російська імперія
Дата смертіне раніше грудня 1954 року
Місце смертіневідомо
Громадянство Російська імперія
 Українська СРР
 СРСР
Alma materВсеросійський державний інститут кінематографії (1935)
Професіякінооператор
Кар'єра1932—1954
Напрямігрове кіно
документальне кіно
ЗакладТаджикфільм, Мосфільм, Туркменфільм, Союздитфільм[d], Центральна студія документальних фільмівd і Мосфільм
Нагороди
Орден Червоної Зірки  — 15.10.1944Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» — 1945
IMDbID 1463470

Олександр Михайлович Гафт (1 жовтня 1907, Ромни, Російська імперія — не раніше 1954, СРСР) — радянський оператор ігрового та документального кіно, фронтовий кінооператор у роки німецько-радянської війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1907 року в Ромнах Полтавської губернії (з 1939 року — Сумської області) в єврейській сім'ї [1] . У період 1922—1930 років працював кіномеханіком у Центральному клубі хіміків у Києві . З березня 1932 року — на кінофабриці «Таджиккіно» у Сталінабаді . У 1933—1936 роках — на Московській фабриці «Росфільм» (кіностудія «Мосфільм» — з 1936 року), де як асистент оператора брав участь у створенні фільму «Пампушка» (1934) та інших. Паралельно, до 1935 року, навчався на операторському факультеті Вищого державного інституту кінематографії[2].

З 1937 по 1939 рік працював на «Ашхабадській студії художніх і хронікально-документальних фільмів», де дебютував як оператор-постановник, у 1940—1941 роках — на «Союздитфільмі» [3] .

З початку німецько-радянської війни призваний до лав Червоної армії у званні старший технік-лейтенант[4], з червня 1942 року — оператор в кіногрупі Брянського фронту [5] (Орловська стратегічна наступальна операція «Кутузов») [6] .

З вересня 1943 року перебував у кіногрупі 2-го Прибалтійського фронту [5][7], де було знято: «Переслідування Невельського угруповання німців», «Старорусько-Новоржевська операція», «Режицько-Двінська операція», «Мадонська операція»)[8] . Крім фільмів, є автором сюжетів для кіноперіодики «Союзкіножурнал» [5] [9].

У 1943 році в період літнього наступу наших військ у районі Орла — Мценська перебував у складі бойових порядків наступаючих частин і зняв ряд бойових визначних епізодів звільнення цих міст.

— Начальник політуправління Другого Прибалтійського фронту генерал-майор Пігурнов, 1 серпня 1944 року[10]

За ряд бойових зйомок наступальних операцій та звільнення міст представлений до державної нагороди. З характеристики безпосереднього начальника Гафта по Брянському та 2-му Прибалтійському фронтам:

Тов. Гафт — кваліфікований кінооператор та культурний офіцер.
Матеріал, знятий ним, відрізняється гарними фотографічними якостями та виконанням.

Начальник киногруппы 2-го Прибалтийского фронта капитан Р. Гиков. 28 лютого 1945 року.[1]

З вересня 1944 року — оператор кіногрупи 2-го Білоруського фронту . У період із серпня 1945 до жовтня 1945 року перебував у Північній групі військ у Польщі [5] .

З травня 1947 року знову повернувся до кіностудії «Мосфільм», де працював другим оператором на фільмах «Російське питання» (1947), «Секретна місія» (1950) та інших. З грудня 1954 року звільнений зі студії «за станом здоров'я» (через втрату працездатності) [5] .

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 1937 — Два брата
  • 1943 — Орловська битва (у співавторстві)
  • 1943 — Орловський плацдарм (у співавторстві)[11]
  • 1944 — Битва за Прибалтику (не завершён; у співавторстві)[12]
  • 1944 — Восьмий удар (у співавторстві)
  • 1945 — Берлінська конференція (у співавторстві)
  • 1945 — У лігві звіра (фронтовий спецвипуск № 4) (у співавторстві)
  • 1945 — У Померанії (фронтовий спецвипуск № 5) (у співавторстві)
  • 1945 — Парад Перемоги (ч/б варіант; у співавторстві)

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Фомин В. И., 2018, с. 686.
  2. Дерябин А. С., 2016, с. 175.
  3. Дерябин А. С., 2016, с. 175—176.
  4. Гафт Александр Михайлович / Документ в учётной картотеке. Память народа (рос.). Архів оригіналу за 28 липня 2022. Процитовано 24 липня 2022.
  5. а б в г д е Дерябин А. С., 2016, с. 176.
  6. Кондратенко А. И., 2019, с. 45.
  7. На латвийской земле // Их оружие — кинокамера // Сборник статей / Составители: В. И. Желтов, А. А. Лебедев. — М. : Искусство, 1970. — С. 217.
  8. а б Александр Гафт / ассистент оператора, оператор. Музей ЦСДФ (рос.). Архів оригіналу за 23 липня 2022. Процитовано 24 липня 2022.
  9. Кондратенко А. И., 2019, с. 38, 56.
  10. Гафт Александр Михайлович / Орден Красной Звезды Наградной документ. Память народа (рос.). Архів оригіналу за 23 липня 2022. Процитовано 24 липня 2022.
  11. Орловский плацдарм (1943). Киноархив net-film (рос.). Архів оригіналу за 23 липня 2022. Процитовано 24 липня 2022.
  12. «Советизация» рижских киностудии: дилеммы кадровой политики в сфере киноискусства (1944—1949) // Пережить войну. Киноиндустрия в СССР, 1939—1949 годы / отв. науч. ред.: В. Вуазен, В. Познер, И. Чернева ; пер. с франц. и ред. И. Черневой, М. Майзульса. — М. : Политическая энциклопедия, 2018. — С. 159. — (История сталинизма) — 1000 прим. — ISBN 978-5-8243-2230-9.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]