Орловська операція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Орловська операція
Битва на Курській дузі
Orel T34 by Moskovskaya Street 1943.JPG
Радянський Т-34 проїжджає по Московській вулиці міста Орел. 5 серпня 1943
Дата: 12 липня18 серпня 1943
Місце: Брянська, Орловська, Курська області
Результат: перемога радянських військ
Сторони
СРСР СРСР Третій Рейх Третій Рейх
Командувачі
СРСР Соколовський В. Д.
СРСР Попов М. М.
СРСР Рокоссовський К. К.
СРСР Баграмян І. Х.
Третій Рейх Вальтер Модель
Третій Рейх Гюнтер фон Клюге
Військові формування
Брянський фронт
Центральний фронт
Західний фронт
2-га танкова та 9-та армії
(37 дивізій, у тому числі 8 танкових і 2 моторизовані)
Військові сили
СРСР близько 1,3 млн о/с
понад 21 тис. гармат і мінометів,
2,4 тис. танків і САУ,
понад 3 тис. літаків
Третій Рейх близько 600 тис. о/с
понад 7 тис. гармат і мінометів,
близько 1200 танків і штурмових гармат,
понад 1100 літаків
Втрати
безповоротні — 112 529 осіб (загиблих та зниклих безвісти),
санітарні — 317 361,
загалом  — 429 890
2 586 танків і САУ
892 гармат і мінометів
1 014 літаків
[1]
14 691 загиблих
62 629 поранених
11 368 зниклих безвісти

всього 88 688[2][3]
4 221 загиблих
22 604 поранених
4 491 зниклих безвісти
всього 31 316[2][4]

Орловська операція або Операція «Кутузов» (12 липня — 18 серпня 1943) — стратегічна наступальна операція військ Брянського, Центрального і лівого крила Західного фронту, частина Курської битви. Операція проводилася з метою розгрому орловського угруповання противника і ліквідації Орловського виступу. На орловському напряму оборонялися німецькі війська 2-ї танкової та 9-ї польової армії групи армій «Центр». Противник мав глибоко ешелоновану оборону з розвиненою системою польових укріплень, інженерних і мінних загороджень; багато населених пункти були перетворені на потужні вузли опору.

До проведення Орловської операції залучалися: зі складу Західного фронту (генерал-полковник В. Д. Соколовський) — 11-та гвардійська, 50-та і 11-та загальновійськові армії, 4-та танкова армія, 2-й гвардійський кавалерійський корпус18 липня), 1-ша повітряна армія, всі армії Брянського фронту (генерал-полковник М. М. Попов) — 61-ша, 63-тя і 3-тя загальновійськові, 3-тя гвардійська танкова14 липня), 15-та повітряна армії, основні сили Центрального фронту (генерал армії К. К. Рокоссовський) — 48-ма, 13-та і 70-та армії, 2-га танкова армія, 19-й і 9-й танкові корпуси, 16-та повітряна армія. Замисел операції «Кутузов» радянського командування передбачав ударами по одному напрямі на Орел з півночі, сходу та півдня розчленувати угруповання противника і розгромити її по частинах.

Тривалість операції — 38 діб. Ширина фронту бойових дій — 400 км. Глибина просування радянських військ — 150 км. Середньодобові темпи наступу: стрілецьких з'єднань — 4-5 км, танкових і механізованих — 7-10 км.

В ході наступу, що розгорнувся, радянські війська завдали великої поразки німецькій групі армій «Центр», звільнили від окупантів значну територію, в тому числі обласний центр — Орел. В результаті Орловської операції радянські війська просунулися в західному напрямку на відстань до 150 км і розгромили 15 ворожих дивізій.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Колтунов, Г. А., Соловьев Б. Г. Курская битва. — М. : Воениздат, 1970. — 400 с. — 50 000 прим. (рос.)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Россия и СССР в войнах XX века — Потери вооруженных сил
  2. а б Human Losses in World War II Heeresarzt 10-Day Casualty Reports per Army/Army Group, 1943 (BA/MA RW 6/556, 6/558)
  3. 2-га танкова та 9-та армії в період з 10.07. по 20.08.43
  4. 2-га танкова та 9-та армії в період з 01.08. по 31.08.43