Гафуров Бободжан Гафурович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бободжан Гафуров
Бобоҷон Ғафуров
TajikistanP18-50Somoni-1999-donatedsrb f.jpg
7-й перший секретар ЦК Компартії Таджицької РСР
Попередник: Дмитро Захарович Протопопов
Наступник: Турсунбай Ульджабаєвич Ульджабаєв
 
Партія: КПРС
Науковий ступінь: доктор історичних наук
Народження: 31 грудня 1908(1908-12-31)
кишлак Ісписар Ходжентського повіту Самаркандської області Російської імперії
Смерть: 12 липня 1977(1977-07-12) (68 років)
Душанбе, Таджицька РСР
Нагороди:

Герой Таджикистану

Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна
Орден Леніна Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора

Медіафайли у Вікісховищі?

Портрет Б. Гафурова на купюрі номіналом 50 сомоні

Бободжан Гафуров (тадж. Бобоҷон Ғафуров; повне ім'я: Бободжан Гафурович Гафуров; *31 грудня 1908, кишлак Ісписар Ходжентського повіту Самаркандської області Російської імперії — 12 липня 1977, Душанбе, Таджицька РСР) — радянський таджицький державний і партійний діяч і науковець.

Ранні роки[ред. | ред. код]

Бободжан Гафурович Гафуров народився в кишлаку Іспісар Ходжентського повіту Самаркандської області Російської імперії. Його мати — поетеса Розія Озод (1893 року народження). Освіту здобув у Всесоюзному комуністичному інституті журналістики (1935).

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Бободжан Гафуров — член КПРС від 1932 року. Вів педагогічну роботу у вузах Таджикистану і займався журналістикою.

Від 1936 року — заступник головного редактора газети «Кзыл Таджикистан». Одночасно, від жовтня того ж (1936) року на керівній роботі в секторі друку Відділу пропаганди і агітації ЦК КПТ. Від листопада 1937 року — завідувач відділом друку і видавництв ЦК Компартії Таджикистану. Працював головним редактором газети «Бехудоёни Тоҷикистон / Безбожник Таджикистану».

У період від 1941 по 1944 роки Б. Г. Гафуров — секретар ЦК КП (б) Таджикистану з пропаганди, від 1944 по 1946 — другий секретар, від 1946 по 1956 — перший секретар ЦК КП Таджикистану. Одночасно від 1948 року по квітень 1951 року був першим секретарем Сталінабадського обкому КП(б)Т.

На 19-му (1952) і 20-му (1956) з'їздах партії обирався членом ЦК КПРС. Депутат Верховної Ради СРСР 2—5-го, 7-го скликань.

Академічна діяльність[ред. | ред. код]

Гафуров Бободжан Гафурович є автором робіт з історії народів Середньої Азії та історії ісламу. Від 1950 року — Академік АН Таджицької РСР. Від 1956 року — директор Інституту сходознавства АН СРСР.

Б. Г. Гафуров — член-кореспондент АН СРСР по Відділенню історичних наук (історія СРСР, археологія) від 20 червня 1958 року, академік АН СРСР по відділенню історії (всесвітня історія) від 26 листопада 1968 року.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Помер Бободжан Гафуров 12 липня 1977 року і похований у Душанбе.

Його ім'ям у 1978 році було назване смт у Ленінабадській області Таджикистану, що спершу носило назву Совєтабад; також ім'я Б. Гафурова носить Худжандський державний університет.

Нагороди[ред. | ред. код]

Бободжан Гафуров нагороджений 6 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями. Він — один з 6 носіїв звання «Кахрамоні Тоджикістон» («Герой Таджикистану»).

Джерела та посилання[ред. | ред. код]