Гафуров Бободжан Гафурович

Бободжан Гафуров Бобоҷон Ғафуров
7-й перший секретар ЦК Компартії Таджицької РСР
Попередник:	Дмитро Захарович Протопопов
Наступник:	Турсунбай Ульджабаєвич Ульджабаєв
Народження:	31 грудня 1908(1908-12-31) кишлак Ісписар Ходжентського повіту Самаркандської області Російської імперії
Смерть:	12 липня 1977(1977-07-12) (68 років) Душанбе, Таджицька РСР
Поховання:	Парк Лучобd
Країна:	Російська імперія  Російська СФРР  СРСР
Ступінь:	доктор історичних наук (1949)
Партія:	КПРС
Мати:	Roziya Ozodd
Нагороди:	Герой Таджикистану
Медіафайли у Вікісховищі

Портрет Б. Гафурова на купюрі номіналом 50 сомоні

Бободжан Гафуров (тадж. Бобоҷон Ғафуров; повне ім'я: Бободжан Гафурович Гафуров; *31 грудня 1908, кишлак Ісписар Ходжентського повіту Самаркандської області Російської імперії — 12 липня 1977, Душанбе, Таджицька РСР) — радянський таджицький партійний діяч та науковець. Член ЦК КПРС у 1952—1961 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2—5-го, 7-го скликань.

Біографія

Бободжан Гафурович Гафуров народився в кишлаку Іспісар Ходжентського повіту Самаркандської області Російської імперії. Його мати — поетеса Розія Озод (1893 року народження).

У 1926—1928 роках — завідувач Дитячого бюро, завідувач відділу культури та пропаганди районного комітету ЛКСМ Узбекистану.

З 1928 до 1929 року — слухач Самаркандської юридичної школи.

У 1929 — квітні 1930 року — помічник народного комісара юстиції Таджицької АРСР.

У квітні 1930 — 1931 року — завідувач відділу, заступник редактора газети «Кизил Таджикистан».

У 1931—1935 роках — студент Всесоюзного комуністичного інституту журналістики в Москві.

Член ВКП(б) від 1932 року.

У 1935 — жовтні 1936 року — інструктор з друку відділу культури ЦК КП(б) Таджикистану.

У жовтні 1936 — 1940 року — завідувач відділу друку та видавництв ЦК КП(б) Таджикистану; завідувач культурно-просвітницького сектору ЦК КП(б) Таджикистану. Працював головним редактором газети «Бехудоёни Тоҷикистон / Безбожник Таджикистану».

У 1940—1941 роках — аспірант Інституту історії Академії наук СРСР.

20 березня 1941 — 17 січня 1945 року — секретар ЦК КП(б) Таджикистану з пропаганди та агітації.

17 січня 1945 — 5 червня 1946 року — 2-й секретар ЦК КП(б) Таджикистану.

5 червня 1946 — 24 травня 1956 року — 1-й секретар ЦК КП(б) Таджикистану.

Одночасно від 1948 року по квітень 1951 року був першим секретарем Сталінабадського обласного комітету КП(б) Таджикистану. На 19-му (1952) і 20-му (1956) з'їздах партії обирався членом ЦК КПРС.

Академічна діяльність

Гафуров Бободжан Гафурович є автором робіт з історії народів Середньої Азії та історії ісламу. Від 1950 року — Академік АН Таджицької РСР. Від 1956 до 12 липня 1977 року — директор Інституту сходознавства АН СРСР.

Б. Г. Гафуров — член-кореспондент АН СРСР по Відділенню історичних наук (історія СРСР, археологія) від 20 червня 1958 року, академік АН СРСР по відділенню історії (всесвітня історія) від 26 листопада 1968 року.

Вшанування пам'яті

Помер Бободжан Гафуров 12 липня 1977 року і похований у Душанбе.

Його ім'ям у 1978 році було назване смт у Ленінабадській області Таджикистану, що спершу носило назву Совєтабад; також ім'я Б. Гафурова носить Худжандський державний університет.

Нагороди

Бободжан Гафуров нагороджений 6 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора і медалями. Він — один з 6 носіїв звання «Кахрамоні Тоджикістон» («Герой Таджикистану»).

Джерела та посилання

• Гафуров Бободжан (рос.)
• Біографія Б. Г. Гафурова, на www.centrasia.ru (рос.)
• Iraj Bashiri Prominent Tajik Figures ‎of the Twentieth Century [Архівовано 19 січня 2010 у Wayback Machine.], International Borbad Foundation, Academy of Sciences of Tajikistan, Dushanbe, 2003 (англ.)