Гвідо де Марко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гвідо де Марко
мальт. Guido de Marco
Гвідо де Марко
6-й Президент Мальти
4 квітня 1999 — 4 квітня 2004
Попередник Уго Міфсуд Боннічі
Наступник Едвард Фенек Адамі
7-й Міністр закордонних справ Мальти
8 вересня 1998 — 24 березня 1999
Попередник Джордж Велла
Наступник Джо Борг
47-й Голова Генеральної Асамблеї ООН
18 вересня 1990 — 17 вересня 1991
Попередник Джозеф Нанвен Гарба
Наступник Самір Шихабі
5-й Міністр закордонних справ Мальти
4 квітня 1990 — 28 жовтня 1996
Попередник Едвард Фенек Адамі
Наступник Джордж Велла
Народився 22 липня 1931(1931-07-22)
Валлетта, Королівство Велика Британія[1]
Помер 12 серпня 2010(2010-08-12) (79 років)
Мсіда, Мальта[1]
Відомий як дипломат, викладач університету, політик
Місце роботи Мальтійський університет
Громадянство Мальта Мальта
Освіта Мальтійський університет
Політична партія Націоналістична партія
Діти Mario de Marcod
Релігія Католицька церква
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Кавалер Великого хреста ордена Пія IX
Кавалер Великого Хреста особливого ступеня ордена За заслуги перед ФРН
Підпис Signature of Guido de Marco.png

Гві́до де Ма́рко (італ. і англ. Guido de Marco; 22 липня 1931, Валлетта — 12 серпня 2010, Мсіда) — мальтійський державний діяч, Президент Мальти (1999-2004).

Початок кар'єри[ред. | ред. код]

Здобув освіту в Королівському університеті Мальти, де в 1953 р. отримав ступінь бакалавра гуманітарних наук з філософії, економіки та італійської мови, а в 1955 р. — ступінь доктора права. З 1956 р. працював у Верховному суді Мальти. З 1964 по 1966 рр.. виконував обов'язки радника корони при уряді Мальти. Професор кримінального права в Університеті Мальти, де викладав з 1967 р.

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

У квітня 1966 р. вперше обраний депутатом від Націоналістичної партії до Палати представників і переобирався в парламент на кожних загальних виборах протягом довгого часу. У 1972-1977 рр.. — Генеральний секретар Націоналістичної партії, в 1977-1999 рр.. — заступник голови Націоналістичної партії.

У 1967 р. — обраний Палатою представників делегатом в Парламентській Асамблеї Ради Європи, і протягом майже двадцяти років був її членом.

У 1987-1996 та 1998-1999 рр.. — заступник Прем'єр-міністра Мальти. Одночасно обіймав важливі міністерські пости:

  • 1987-1990 рр.. — Міністр юстиції і міністр внутрішніх справ,
  • 1990-1996 рр.. — Міністр юстиції і міністр закордонних справ,
  • 1998-1999 рр.. — Міністр закордонних справ.

У 1999-2004 рр.. — Президент Мальти.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]