Гвідо де Марко

Гвідо де Марко
	мальт. Guido de Marco
6-й Президент Мальти
	4 квітня 1999 — 4 квітня 2004
Попередник	Уго Міфсуд Боннічі
Наступник	Едвард Фенек Адамі
7-й Міністр закордонних справ Мальти
	8 вересня 1998 — 24 березня 1999
Попередник	Джордж Велла
Наступник	Джо Борг
47-й Голова Генеральної Асамблеї ООН
	18 вересня 1990 — 17 вересня 1991
Попередник	Джозеф Нанвен Гарба
Наступник	Самір Шихабі
5-й Міністр закордонних справ Мальти
	4 квітня 1990 — 28 жовтня 1996
Попередник	Едвард Фенек Адамі
Наступник	Джордж Велла
Народився	22 липня 1931; Валлетта, Королівство Велика Британія
Помер	12 серпня 2010 (79 років); Мсіда, Мальта
Похований	Addolorata Cemeteryd :
Відомий як	дипломат, викладач університету, політик
Місце роботи	Мальтійський університет
Громадянство	Мальта
Alma mater	Мальтійський університет і St Aloysius' Colleged
Політична партія	Націоналістична партія
Діти	Mario de Marcod
Релігія	католицька церква
Підпис
	Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Марко.

Гві́до де Ма́рко (італ. і англ. Guido de Marco; 22 липня 1931, Валлетта — 12 серпня 2010, Мсіда) — мальтійський державний діяч, Президент Мальти (1999-2004).

Початок кар'єри[ред. | ред. код]

Здобув освіту в Королівському університеті Мальти, де в 1953 р. отримав ступінь бакалавра гуманітарних наук з філософії, економіки та італійської мови, а в 1955 р. — ступінь доктора права. З 1956 р. працював у Верховному суді Мальти. З 1964 по 1966 рр.. виконував обов'язки радника корони при уряді Мальти. Професор кримінального права в Університеті Мальти, де викладав з 1967 р.

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

У квітня 1966 р. вперше обраний депутатом від Націоналістичної партії до Палати представників і переобирався в парламент на кожних загальних виборах протягом довгого часу. У 1972-1977 рр.. — Генеральний секретар Націоналістичної партії, в 1977-1999 рр.. — заступник голови Націоналістичної партії.

У 1967 р. — обраний Палатою представників делегатом в Парламентській Асамблеї Ради Європи, і протягом майже двадцяти років був її членом.

У 1987-1996 та 1998-1999 рр.. — заступник Прем'єр-міністра Мальти. Одночасно обіймав важливі міністерські пости:

1987-1990 рр.. — Міністр юстиції і міністр внутрішніх справ,
1990-1996 рр.. — Міністр юстиції і міністр закордонних справ,
1998-1999 рр.. — Міністр закордонних справ.

У 1999-2004 рр.. — Президент Мальти.

Нагороди[ред. | ред. код]

Орден Хреста землі Марії на ланцюгу (Естонія, 24 квітня 2001 р.)^[3]
Орден Білої зірки на ланцюгу (Естонія, 27 вересня 2003 р.)^[4]
Орден «За заслуги» I ступеня (Україна, 21 серпня 2007 р.)^[5]
Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина»

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #1036150674 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q304037 d:Track:Q256507 d:Track:Q170109 d:Track:Q36578
↑ Bonnici E. Cimiterju Ta’ Santa Marija Addolorata – Storja, Arti u Personalitajiet — Kalkara: Heritage Malta, 2019. — С. 354. — ISBN 978-99932-57-75-2
d:Track:Q114976656 d:Track:Q3785211 d:Track:Q533257
↑ Teenetemärkide kavalerid: Guido de Marco [Архівовано 2016-05-05 у Wayback Machine.](ест.)
↑ Teenetemärkide kavalerid: Guido de Marco [Архівовано 2017-12-22 у Wayback Machine.](ест.)
↑ Указ Президента України № 739/2007 «Про відзначення державними нагородами України громадян іноземних держав» [Архівовано 22 березня 2008 у Wayback Machine.](укр.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q17152639_citetype_Q1172284_citetype_Q1982918"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]],_[[:Державна_бібліотека_в_Берліні|Staatsbibliothek_zu_Berlin]],_[[:Баварська_державна_бібліотека|Bayerische_Staatsbibliothek]]_et_al.</i>_[http://d-nb.info/gnd/1036150674/_Record_#1036150674]_//_Німецька_нормативна_база_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q304037]][[d:Track:Q256507]][[d:Track:Q170109]][[d:Track:Q36578]]</div>-1] а ^б Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #1036150674 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q304037 d:Track:Q256507 d:Track:Q170109 d:Track:Q36578

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q571_citetype_Q20540385"_data-entity-id="Q114976656"><i_class="wef_low_priority_links">Bonnici&nbsp;E.</i>_[[:d:Q114976656|Cimiterju_Ta’_Santa_Marija_Addolorata_–_Storja,_Arti_u_Personalitajiet]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:mt:Kalkara|Kalkara]]:_[[:d:Q3785211|Heritage_Malta]],_2019._—_С.&nbsp;354._—_ISBN_978-99932-57-75-2</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q114976656]][[d:Track:Q3785211]][[d:Track:Q533257]]</div>-2] Bonnici E. Cimiterju Ta’ Santa Marija Addolorata – Storja, Arti u Personalitajiet — Kalkara: Heritage Malta, 2019. — С. 354. — ISBN 978-99932-57-75-2
d:Track:Q114976656 d:Track:Q3785211 d:Track:Q533257

[3] Teenetemärkide kavalerid: Guido de Marco [Архівовано 2016-05-05 у Wayback Machine.](ест.)

[4] Teenetemärkide kavalerid: Guido de Marco [Архівовано 2017-12-22 у Wayback Machine.](ест.)

[5] Указ Президента України № 739/2007 «Про відзначення державними нагородами України громадян іноземних держав» [Архівовано 22 березня 2008 у Wayback Machine.](укр.)

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

Гвідо де Марко

Зміст

Початок кар'єри[ред. | ред. код]

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Навігаційне меню