Гвідо де Марко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гвідо де Марко
мальт. Guido de Marco
Гвідо де Марко
6-й Президент Мальти
4 квітня 1999 — 4 квітня 2004
Попередник Уго Міфсуд Боннічі
Наступник Едвард Фенек Адамі
7-й Міністр закордонних справ Мальти
8 вересня 1998 — 24 березня 1999
Попередник Джордж Велла
Наступник Джо Борг
47-й Голова Генеральної Асамблеї ООН
18 вересня 1990 — 17 вересня 1991
Попередник Джозеф Нанвен Гарба
Наступник Самір Шихабі
5-й Міністр закордонних справ Мальти
4 квітня 1990 — 28 жовтня 1996
Попередник Едвард Фенек Адамі
Наступник Джордж Велла
Народився 22 липня 1931(1931-07-22)
Валлетта, Королівство Велика Британія[1]
Помер 12 серпня 2010(2010-08-12) (79 років)
Мсіда, Мальта[1]
Похований
Відомий як дипломат, викладач університету, політик
Місце роботи Мальтійський університет
Громадянство Мальта Мальта
Alma mater Мальтійський університет і St Aloysius' Colleged
Політична партія Націоналістична партія
Діти Mario de Marcod
Релігія католицька церква
Нагороди
Орден «За заслуги» І ступеня
Кавалер Великого хреста ордена Пія IX
Кавалер Великого Хреста особливого ступеня ордена За заслуги перед ФРН
Підпис Signature of Guido de Marco.png

Гві́до де Ма́рко (італ. і англ. Guido de Marco; 22 липня 1931, Валлетта — 12 серпня 2010, Мсіда) — мальтійський державний діяч, Президент Мальти (1999-2004).

Початок кар'єри[ред. | ред. код]

Здобув освіту в Королівському університеті Мальти, де в 1953 р. отримав ступінь бакалавра гуманітарних наук з філософії, економіки та італійської мови, а в 1955 р. — ступінь доктора права. З 1956 р. працював у Верховному суді Мальти. З 1964 по 1966 рр.. виконував обов'язки радника корони при уряді Мальти. Професор кримінального права в Університеті Мальти, де викладав з 1967 р.

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

У квітня 1966 р. вперше обраний депутатом від Націоналістичної партії до Палати представників і переобирався в парламент на кожних загальних виборах протягом довгого часу. У 1972-1977 рр.. — Генеральний секретар Націоналістичної партії, в 1977-1999 рр.. — заступник голови Націоналістичної партії.

У 1967 р. — обраний Палатою представників делегатом в Парламентській Асамблеї Ради Європи, і протягом майже двадцяти років був її членом.

У 1987-1996 та 1998-1999 рр.. — заступник Прем'єр-міністра Мальти. Одночасно обіймав важливі міністерські пости:

  • 1987-1990 рр.. — Міністр юстиції і міністр внутрішніх справ,
  • 1990-1996 рр.. — Міністр юстиції і міністр закордонних справ,
  • 1998-1999 рр.. — Міністр закордонних справ.

У 1999-2004 рр.. — Президент Мальти.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]