Генріх Баварський
Генріх Баварський | |
---|---|
нім. Heinrich, Prinz von Bayern | |
Принц Генріх у 1916 році. | |
Народився |
24 червня 1884[1] Мюнхен, Німецька імперія |
Помер |
8 листопада 1916[1] (32 роки) Арджеш, Румунія |
Поховання | Театінеркірхеd |
Країна | Німецька імперія |
Діяльність | політик |
Знання мов | німецька |
Учасник | Перша світова війна |
Титул | Prince of Bavariad |
Посада | член парламенту[d] |
Рід | Віттельсбахи |
Батько | Арнульф Баварський |
Мати | Тереза Ліхтенштейнська |
Нагороди | |
Принц Ге́нріх Бава́рський (нім. Heinrich Prinz von Bayern; 24 червня 1884, Мюнхен, Німецька імперія — 8 листопада 1916, Арджеш, Королівство Румунія) — німецький офіцер, майор Баварської армії (червень 1915). Кавалер лицарського хреста Військового ордена Максиміліана Йозефа.
Біографія[ред. | ред. код]
Генріх був єдиним сином принца Арнульфа Баварського (1852—1907) та його дружини Терези, уродженої принцеси Ліхтенштейнської (1850—1938).
Принц виріс у Мюнхені, де одним із його вчителів був Гебгард Гіммлер, батько Генріха Гіммлера. Старший Гіммлер був затятим монархістом: коли в нього народився другий син, він попросив принца назвати дитину на його честь Генріхом. Принц також погодився стати хрещеним батьком Генріха Гіммлера.
У 17 років Генріх вступив до Баварської армії у званні лейтенанта. Спочатку він служив у королівському баварському піхотному лейб-полку, але пізніше був перепризначений у 1-й важкий кінний полк «Принц Карл Баварський».
Після початку Першої світової війни полк брав участь у бойових діях на Західному фронті, де принц Генріх дістав тяжке поранення. Після одужання він повернувся до свого піхотного полку. У той же час був призначений відповідальним за 3-й батальйон новоствореного Німецького Альпійського корпусу, дислокованого у Карнійських Альпах. Наприкінці 1916 року батальйон перевели в Румунію, де бився на перевалі Турну Рошу. Під час наступного німецького наступу на Монте-Сулі через Германштадт у Трансильванських Альпах 7 листопада 1916 року Генріха смертельно поранив румунський снайпер і наступного дня офіцер помер. Останніми словами принца були: «Noblesse oblige. Я не маю на увазі це щодо моєї сім'ї, а радше про свій обов'язок як офіцера».
Тіло Генріха перевезли до Мюнхена, де його поховали поряд з батьком у Театінеркірхе.
Нагороди[2][ред. | ред. код]
- Орден Святого Губерта
- Орден Чорного орла
- Орден Червоного орла, великий хрест
- Орден дому Саксен-Ернестіне, великий хрест
- Орден Христа, великий хрест (Королівство Португалія)
- Орден Карлоса III, великий хрест (Іспанія)
- Орден Монтеси, лицар-початківець (Іспанія)
- Медаль принца-регента Луїтпольда
- Залізний хрест
- 2-го класу
- 1-го класу (червень 1916)
- Військовий орден Максиміліана Йозефа, лицарський хрест (6 березня 1917, посмертно)
Література[ред. | ред. код]
- Peter Longerich, Heinrich Himmler: A Life, Oxford: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-965174-0
- Jirí Louda and Michael MacLagan, Lines of Succession: Heraldry of the Royal Families of Europe, 2nd edition (London, U.K.: Little, Brown and Company, 1999)
- Breitman, Richard. Himmler and the Final Solution: The Architect of Genocide — Pimlico, Random House, London, 2004. — ISBN 1-84413-089-4.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
- ↑ University of Michigan (1909). Hof- und Staats-Handbuch des Königreichs Bayern. München.
- Народились 24 червня
- Народились 1884
- Уродженці Мюнхена
- Померли 8 листопада
- Померли 1916
- Померли в повіті Арджеш
- Похорвані в Театінеркірхе
- Віттельсбахи
- Нагороджені орденом Святого Губерта
- Кавалери ордена Чорного орла
- Кавалери Великого Хреста ордена Червоного орла
- Кавалери Великого хреста ордена дому Саксен-Ернестіне
- Кавалери Великого хреста португальського ордена Христа
- Кавалери Великого хреста ордена Карлоса III
- Нагороджені медаллю принца-регента Луїтпольда
- Кавалери лицарського хреста Військового ордена Максиміліана Йозефа
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Майори (Баварія)
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Загинули в боях Першої світової війни