Генріх Руфус

Генріх Руфус
нім. Heinrich Ruhfus
Контрадмірал Руфус (1942).
Народився	14 квітня 1895(1895-04-14) Шарлоттенбург, округ Потсдамd, Провінція Бранденбург, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	26 травня 1955(1955-05-26) (60 років) Mürwikd, Фленсбург, Шлезвіг-Гольштейн, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер ВМФ Німеччини
Alma mater	Військово-морська академія Мюрвікаd
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Контр-адмірал
Нагороди	Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Нагрудний знак флоту

Генріх Руфус (нім. Heinrich Ruhfus; 14 квітня 1895, Шарлоттенбург — 26 травня 1955, Фленсбург) — німецький військово-морський діяч, контрадмірал крігсмаріне (1 вересня 1942).

Біографія

1 квітня 1913 року вступив на флот. Пройшов підготовку на важкому крейсері «Вікторія Луїза» і у військово-морському училищі в Мюрвіку. Учасник Першої світової війни, служив на легких крейсерах, з травня 1915 року — на міноносцях. Після закінчення війни в ​​1919/22 роках служив у частинах берегової охорони, потім командував тендером, а з 19 вересня 1924 року — міноносцем Т-157. З 27 вересня 1926 року — офіцер із бойової підготовки на крейсері «Емден». З 29 березня 1928 року — командир роти корабельної кадрованої дивізії «Нордзе», з 15 лютого 1929 року — 2-го морського артилерійського дивізіону. З 21 вересня 1930 року — офіцер з бойової підготовки, з 20 лютого 1932 року — командир морського навчального судна «Ніобе». В липні 1932 року переведений в інспекцію бойової підготовки, але 21 грудня 1932 року призначений навігаційним офіцером на крейсер «Кенігсберг», з 27 вересня 1933 року — 1-й офіцер. З 14 липня 1935 року — командир 2-го морського артилерійського дивізіону, з 16 вересня 1939 року — командир легкого крейсера «Кенігсберг». Учасник операції «Везерюбунг». Після захоплення Норвегії 11 квітня 1940 року призначений морським комендантом Бергена — однієї з найважливіших морських баз узбережжя країни. З 21 серпня 1940 року — комендант берегових укріплень Осло, з 1 квітня 1941 року — Осло-фіорду. 1 жовтня 1942 року був призначений начальником найвідомішого і найстарішого військово-морського навчального закладу — училища в Мюрвіку. 4 травня 1944 року відправлений у Францію, де отримав посаду коменданта берегових укріплень на Французькій Рив'єрі (зі штаб-квартирою в Тулоні). У ході висадки союзних військ у Франції підлеглі Руфусу війська були розгромлені, а сам він 28 серпня 1944 року здався в полон. 20 червня 1947 року звільнений.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
• Нагрудний знак флоту
• Німецький спортивний знак

Література

• Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.

Посилання

• Фотографії і нагороди Руфуса. [Архівовано 19 жовтня 2021 у Wayback Machine.]