Георг Шерн'єльм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Георг Стірнгельм)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Георг Шерн'єльм
Georg Stiernhielm
Портрет Георга Шерн'єльма пензля Давида Клекер-Еренштраля
Портрет Георга Шерн'єльма пензля Давида Клекер-Еренштраля
При народженні Göran Olofsson
Народження 7 серпня 1598(1598-08-07)
  Віка, Даларна (ландскап)
Смерть 22 квітня 1672(1672-04-22) (73 роки)
  Стокгольм
Громадянство Швеція Швеція
Alma mater Уппсальський університет і Грайфсвальдський університет
Мова творів шведська
Рід діяльності письменник, поет[1], математик, поет-адвокат[d], антиквар[d][1]
Magnum opus: «Геркулес»
Член Лондонське королівське товариство
Діти Георг Отто Шерн'єльм[d]
Нагороди та премії

Георг Шерн'єльм у Вікісховищі?

Георг Шерн'єльм (7 серпня 1598 — 22 квітня 1672) — шведський поет, відомий як «батько шведської поезії».

З біографії[ред. | ред. код]

Георг Шерн'єльм походив з шахтарської родини й спершу звався Йоран (Єран) Олофсон (Göran Olofsson), пізніше використовував псевдонім Лілія (Lilia). Навчався в Уппсалі в Рудбекійському колегіумі (Rudbeckius kollegium), а також у Німеччині (Грайфсвальдський університет). Незважаючи на «низьке» походження, він зробив успішну кар'єру службовця, зокрема обіймав посаду судді в Тарту та очолював Шведський королівський архів. Окрім того науковими працями зробив собі ім'я як мовознавець та математик. 1631 року одержав аристократичний титул і прийняв ім'я Георг Шерн'єльм.

Значення[ред. | ред. код]

Шерн'єльма називають «батьком шведської поезії». Він перший почав складати вірші шведською мовою, використовуючи античні віршовані розміри, зокрема гекзаметр. Замість опозиції довгих та коротких складів, як то було в латинській поетиці, він вирішив використовувати наголошені та ненаголошені склади. Шерн'єльм прагнув до «чистости» шведської мови, уникаючи іноземні запозичення й дошукуючись питомих шведських слів.

Найважливіший твір Шерн'єльма — поема «Геркулес», історія про Геркулеса на роздоріжжі, що має вибрати задоволення або чесноту. Поема написана гекзаметром, наслідуючи античні зразки. Поема сповнена вишуканих барокових образів та потужної риторики. Окрім того Шерн'єльм написав чимало інших поезій. Особливо цікаві його «балети», тобто римовані тлумачення балетів, які ставилися при дворі.

Шерн'єльм заснував у шведській поезії традицію гекзаметру, до якої долучилося чимало поетів, останнім з яких був Август Стріндберг, що у вірші Trefaldighetsnatten (1905), згадує Шерн'єльма, як зачинателя поетичного мистецтва у Швеції.

Література[ред. | ред. код]

  • Bernt Olsson, Ingemar Algulin: Litteraturens historia i Sverige. 4. Auflage. Norstedt, Stockholm 1995, ISBN 91-1-943632-7.
  • Göran Hägg: Den svenska litteraturhistorien. Wahlström & Widstrand, Stockholm 1996, ISBN 91-46-16928-8.

Посилання[ред. | ред. код]

  • а б Georg Stiernhielm — 1917.