Гестія Джустініані

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гестія Джустініані
Зображення
Зображує Хітон і Пеплос
CMNS: Гестія Джустініані у Вікісховищі
Малюнок статуї у словнику Dictionary of Classical Antiquities, 1894.

Гестія Джустініані — мармурова скульптура Гестії, богині родинного вогнища та жертовного вогню в давньогрецькій міфології.

Римська копія грецької бронзи невідомого автора, датована близько 470 року до зв. е., нині зберігається в колекції Музею Торлонія[it] в Римі. Названа на честь її першого власника — банкіра та колекціонера маркіза Вінченцо Джустініані. Це єдиний відомий варіант ранньокласичної бронзи, відтворений у натуральну величину в мармурі для римської колекції.

Історія та опис

[ред. | ред. код]

Статуя в колекції Вінченцо Джустініані в його римському палаццо була відома з початку 1630-х років за малюнком, виконаним для антиквара Кассіано Даль Поццо[1] і була проілюстрована в каталозі галереї Джустініані у другій половині 1630-х років. Потім зображення Гестії з'явилося в альбомі гравюр Франсуа Пер'є — Segmenta nobilium signorum et statuarum quae temporis dentem invidium evasere (Париж, 1638). У XIX столітті «Гестію Джустініані» придбав у спадкоємців Джустініані й помістив у Палаццо Корсіні, що належить родині Корсіні, де скульптуру описав італійський антиквар та історик мистецтва Енніо Квіріно Вісконті. Після Другої світової війни скульптура перебувала на Віллі Альбані, що належить родині Торлонія[it] ; була відновлена в 1990-х роках і після цього зберігається в Палаццо Торлонія, на віллі сім'ї Торлонія[2] Її висота — 193 см, інвентарний номер MT490.[3]

Німецький мистецтвознавець, основоположник сучасних уявлень про античне мистецтво та археологію Йоганн Йоахім Вінкельман вважає «Гестію Джустініані» прикладом суворої ранньої стадії класичної грецької скульптури.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Now in the archival volumes of his «paper museum» conserved in the Royal collection at Windsor Castle, vol. ix, folio 29 (Lachenal).
  2. Гестия Джустиниани
  3. S13.1 HESTIA GIUSTINIANI. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 27 лютого 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]