Глибочиця (значення)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Глибочиця — місцевина, урочище (яр)[1], річка або селище, що етимологічно походить від слова глибоко (відповідно у рос. глубоко — рос. Глубочица; біл. глыбока — біл. Глыбочіца, на тарашкевиці біл. Глыбочыца).
Цю назву мають декілька географічних об'єктів, сторінка містить посилання на статті про кожен з них.
Якщо Ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
Якщо Ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю.
- Глибочиця — місто, центр ґміни у Польщі (колишня територія землі Моравії — Селезії, на лівому березі верхньої Псини)[2].
- Глибочиця — село в Лепельському районі, Вітебська область, Білорусь.
- Глибочиця — село в Чечерському районі, Гомельська область, Білорусь.
- Глибочиця — село в Житомирському районі, Житомирська область, Україна.
- Глибочиця — річка в м. Києві, Україна.
- Глибочиця — річка в Осташківському районі, Росії.
- Глибочиця — річка в Куньїнському районі, Росія.
- Глибочиця — річка в Київській області, Україна[3].
- Глибочиця — старовинна місцевість в м. Києві.
- Глибочицька вулиця — у м. Києві.
- Глибочицький проїзд — проїзд в м. Києві.
- Глибочицький провулок — у м. Києві.
- Глибочицька (станція метро) — у м. Києві.
- ↑ стор. 647, 935 (урочище, яр), том 4 (Р-Я), «Новий тлумачний словник української мови», укл. В. Яременко та О. Сліпушко, вид. «Аконіт», м. Київ, 2000 р. ISBN 966-7173-02-X (укр.)
- ↑ стор. 547, «Руський літопис (за Іпатським списком переклав Леонід Махновець)», серія «Давньоруські та давні українські літописи», вид. «Дніпро», м. Київ, 1989 р. ISBN 5-308-00052-2
- ↑ «Цікава Україна». Архів оригіналу за 22 листопада 2012. Процитовано 23 червня 2012.