Глухівська співоча школа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Глу́хівська співо́ча шко́ла — спеціальна школа, що існувала у середині 18 століття у Глухові, яка готувала придворних співаків. Нині не існує.

Школа була заснована за іменним указом імператриці Анни Іванівни від 1738 року і проіснувала до кінця 18 століття. Основною метою цієї школи було постачання професійних співаків до імператорського двору.

Щоб набирати із усієї Малої Росії із церковників, також із козацьких та міщанських дітей і з інших і утримувати завжди в тій школі до 20 осіб, вибираючи, щоб найліпші голоси були, і веліти їхньому регенту підучити київського і партесного співу, а котрі співу будуть навчені, тих щорічно ліпших присилати до двору її імператорської величності осіб по 10, а на їх місця знову таких набирати"[1]

Глухівська школа заклала міцний ґрунт для розвитку української національної культури, а також і для подальшого розвитку професійної культури Росії. Найвідомішими її вихованцями стали Бортнянський Дмитро та Березовський Максим, що піднесли українську музику на високий рівень.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Цитовано по вищезазначеному джерелу, с. 213

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]