Гліттертінд
 | Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
| Гліттертінд | ||||
 | ||||
|
61°39′07″ пн. ш. 8°33′16″ сх. д. / 61.651944444471773465° пн. ш. 8.55444444447217833° сх. д.Координати: 61°39′07″ пн. ш. 8°33′16″ сх. д. / 61.651944444471773465° пн. ш. 8.55444444447217833° сх. д. | ||||
| Країна |
 Норвегія | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Лом (Норвегія) | |||
| Тип | гора | |||
| Висота | 2464 м | |||
| Висота відносна | 995 м | |||
| Ізоляція | 13 км | |||
  Гліттертінд Гліттертінд (Норвегія) | ||||
 | ||||
 Гліттертінд у Вікісховищі | ||||
Гліттертінд або Гліттертінден — гора в муніципалітеті Лом у графстві Іннландет, Норвегія. Гора має висоту 2 452 метри, що робить її другою за висотою горою в Норвегії. Вона розташована у горах Ютунгеймен у національному парку Ютунгеймен. Гора простягається приблизно на 22 кілометри на південний схід від села Фоссбергом і приблизно в 38 кілометрів на південний захід від села Вегемо. Гора оточена декількома іншими відомими горами, включаючи Трольштейнегге, Тролштайнрунду і Свартхольшое на півночі; Гротбреахестен на північному сході; Веслекйолен на сході; Аустре Гестлегерхое і Наутгардстінд на південному сході; Штайнбукампен і Веопаллан на півдні; і Гальгепігген на заході[1].
Висота[ред. | ред. код]
Гора досягає висоти 2 452 метри без льодовика на вершині. Станом на 2008 рік вона досягла висоти 2 465 метрів над рівнем моря, включаючи льодовик, виміряний як літній мінімум. Але в серпні 2022 року льодовик практично повністю розтанув[2].
Раніше гора Гліттертінд претендувала на звання найвищої гори в Норвегії, оскільки вимірювання показали, що Гліттертінд разом із льодовиком був трохи вищим за Гальдхепігген, висота якого досягає 2 469 метрів над рівнем моря без льодовика на вершині. На офіційній карті 1917 року було зазначено, що гора має вистору 2 481 метрів[3]. Постало питання визначення льодовика як частини гори чи ні. Однак за останні роки льодовик зменшився, і суперечку було вирішено на користь Гальдхепіггена. Вершина Гліттертінд була досягнута вперше в 1841 році Гаральдом Ніколаєм Штормом Вергеландом і Гансом Слеттеном.
Схід[ред. | ред. код]
До Гліттертінд можна потрапити з туристичної станції Шпітерстулен на заході, піднявшись на 1 300 метрів і від будиночка Гліттергейм на сході, піднявшись приблизно на 1 000 метрів. Похід від Гліттерхайма легший, але Гліттерхайм знаходиться в національному парку Ютунгаймен, тому до нього можна дістатися лише пішки. Похід на вершину є популярним, його перевершує за сезонною кількістю лише Гальдхепігген, його західний сусід.
Маршрут через льодовик, що увінчує вершину, спекотного літнього дня може стати похід по танучому снігу, який покриває лід. Тала вода вітром може здуватися з вершини і накривати туристів «дощем». З вершини відкривається чудовий краєвид. На схід і південний схід від Гліттертінду майже немає високих вершин, тому можна побачити більшу частину північної та східної частин Іннланнета. Усі відомі фотографії Гліттертінду зроблені на східному фланзі трохи нижче вершини.
Раніше на вершині був будиночок для ночівель, але через неможливість прикріпити його достатньо, він був здутий штормом і приземлився на льодовик Грйотбрін, під крутою північною стіною вершини.
Назва[ред. | ред. код]
Гора названа на честь річки Глітра, а останнім елементом є кінцева форма слова tind (m), що означає «гірська вершина». Назва річки походить від дієслова glitre, що означає «блиск» або «блиск».
Галерея[ред. | ред. код]
-
Гора зі сходу -
Гліттертінд (ліворуч), з гори Рондслоттет (2178 м) -
Вид на вершину із заходу -
Схід на гору у 1910 році -
.jpg)
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Glittertinden. PeakVisor.com. Процитовано 1 травня 2022.
- ↑ Det ikoniske fjellet er ugjenkjennelig: – Trist og vemodig [Restart of air route to Stockholm] (Norwegian) . TV 2 (Norway). 13 вересня 2022. Процитовано 8 березня 2023.
- ↑ Kristians amt nr 36: Jotunheimen. Statens Kartverket. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 17 травня 2023.
Література[ред. | ред. код]
- Dyer, Anthony; Baddeley, John; Robertson, Ian H. (2006). Walks and Scrambles in Norway. Rockbuy Limited. ISBN 9781904466253.
- Pollmann, Bernhard (2000). Norway South: Rother Walking Guide. Bergverlag Rudolf Rother. ISBN 9783763348077.
|
