Годунова Ірина Георгіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Годунова Ірина Георгіївна
Народження 23 червня 1973(1973-06-23) (50 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Жанр жанрове малярство, пейзаж, натюрморт і портрет
Навчання Республіканська художня школа імені Тараса Шевченка (1990) і Українська академія мистецтв (1996)
Діяльність художниця
Вчитель Гуменюк Феодосій Максимович
Член Національна спілка художників України
Мати Годунова Лариса Олександрівна

Ірина Георгіївна Годуно́ва (нар. 23 червня 1973, Київ) — українська художниця; член Київської організації Національної спілки художників України з 2000 року[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 23 червня 1973 року в місті Києві (нині Україна). Дочка художниці Лариси Годунової, онука художника Олександра Годунова. Упродовж 1983—1990 років навчалася у Київській художній школі імені Тараса Шевченка[2]; 1996 року закінчила Українську академію мистецтв, була ученицю Феодосія Гуменюка.

Мешкає у Києві в будинку на вулиці Закревського, № 63[3].

Творчість[ред. | ред. код]

Працює у галузях станкового (створює тематичні картини, портрети, пейзажі, натюрморти) і монументального живопису, сакрального мистецтва (іконопис)[2]. Серед робіт:

станковий живопис
  • «Кав'ярник та самовари» (1993);
  • «Ранок» (1996);
  • «Видубицький монастир» (1997)
  • «Лавра» (1997);
  • «Архангел Михаїл» (2000);
  • «Весілля» (2000);
  • «Час, коли оживають речі» (2000);
  • «Андріївський узвіз під час зливи» (2001);
  • «Мати молода» (2001);
  • «Душа нерухомої землі» (2001);
  • «Вид на Поділ» (2002);
  • «Курячий бог» (2003);
  • «Проліски» (2003);
  • «Тетяна» (2003);
  • «Ольга» (2004).
монументальне мистецтво

Бере участь у всеукраїнських художніх виставках з 1993 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1999—2001, 2006 роках. У 2014 році у Музеї російського мистецтва відбулася виставка «Годунови. Три покоління», на якій були представлені її роботи та роботи матері і діда[4]; у 2021 році відбулася виставка її іконпису в Національному архітектурно-історичному заповіднику «Чернігів стародавній»[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]