Національний музей «Київська картинна галерея»

Національний музей «Київська картинна галерея»; (Київська національна картинна галерея)
	50°26′31″ пн. ш. 30°30′53″ сх. д. / 50.442167° пн. ш. 30.514833° сх. д.
Тип	художній музей
Розташування	Київ, Україна
Адреса	вул. Терещенківська, 9
Засновано	1922
Відкрито	12 листопада 1922
Режим роботи	вт., ср., пт., сб., нд.: 10:00—18:00; пн., чт. — вихідні
Вартість	35 грн (дорослий)
Архітектор	Володимир Ніколаєв, Андрій Гун
Фонд	12 000
Директор	Юрій Вакуленко
Сайт	kmrm.com.ua
	Національний музей «Київська картинна галерея» на Вікісховищі

Національний музей «Київська картинна галерея» (Київська національна картинна галерея) — музей образотворчого мистецтва в м. Києві, Україна. До березня 2017 — Київський національний музей російського мистецтва. Розташований у приміщеннях будинку Федора Терещенка (кін. XIX—поч. XX ст.; архітектори — Володимир Ніколаєв, Андрій Гун).

Музей володіє колекцією, утвореною з понад 12 тисяч експонатів — від ікон XIII століття до картин та скульптури XIX—XX ст.^[1].

Філія музею — Дитяча картинна галерея, що розміщується у Шоколадному будиночку (вул. Шовковична 17/2).

Історія[ред. • ред. код]

Музей відкрився 12 листопада 1922 року під опікою Всеукраїнської академії наук^[2] під назвою Київська картинна галерея^[3]. Основу музейного фонду склали художні колекції київських промисловців та меценатів Терещенків.

Первинна експозиція галереї складалась із близько 200 творів мистецтва, а станом на 1928 рік вже налічувала близько 300 творів^[2].

Зараз Київська національна картинна галерея володіє зразками робіт багатьох художників, серед яких — Брюллов Карл Павлович, Левицький Дмитро Григорович, Шишкін Іван Іванович, Ґе Микола Миколайович, Врубель Михайло Олександрович, Левітан Ісаак Ілліч, Нестеров Михайло Васильович, Рєпін Ілля Юхимович, Сєров Валентин Олександрович, Верещагін Василь Васильович, Антокольський Марко Матвійович, Саврасов Олексій Кіндратович, Коровін Костянтин Олексійович.

25 січня 2017 року на засіданні комісії з питань культури КМДА ухвалили рішення про зміну назви Національний музей російського мистецтва на Національний музей «Київська галерея».^[4] Водночас комісія відмовилася присвоювати закладу ім'я засновника музею Федора Терещенка, мотивуючи це небажанням трудового колективу.^[5].

2 березня 2017 року на пленарному засіданні Київської міської ради ухвалено рішення про про повернення музею історичної назви — Національний музей «Київська картинна галерея» (офіційна скорочена назва — Київська національна картинна галерея)^[6]. Рішення набуло чинності 21 березня 2017 року після його офіційного оприлюднення в газеті «Хрещатик»^[7].

Колекції[ред. • ред. код]

Первинна експозиція музею становила близько 200 творів, зараз — розміщується більш ніж в 30 залах. Побудована за хронологічним принципом, вона знайомить глядача з києворуським іконописом, а також відображає майже всі основні етапи розвитку живопису північно-східних князівств, Російської імперії та Радянського союзу. Зокрема, в експозиції представлене портретне мистецтво XVIII століття, багата й різнобічна колекція другої половини XIX століття, твори передвижників, мистецтво реалізму, академізму, модерну та символізму, роботи художників періоду революції та соціалістичного реалізму.

XIII—XVII століття[ред. • ред. код]

Музей володіє невеликим, але дуже цінним зібранням зразків давньоруського та давньоросійського мистецтва ХIII—ХVII століть. В основному це ікони та твори декоративно-ужиткового мистецтва. Головним джерелом формування колекції ікон музею стало зібрання стародавнього живопису Богдана і Варвари Ханенків, відомих київських меценатів і колекціонерів, які на рубежі XIX—XX ст. зібрали підбірку іконопису. Серед найвідоміших експонатів у колекції відзначаються^[8]:

«Борис і Гліб», ХIII ст. Новгород (?).
«Тайна вечеря», остання чверть XIV ст.—поч. ХVI ст. Середня Русь.
«Усікновення голови Іоанна Предтечі», 2-а пол. ХVI ст. Середня Русь.
«Архангел Михаїл і архидиакон Стефан», кін. ХV ст. Новгород.
«Чудо Святого Георгія про змія» (Юрій-Змієборець), сер. XVI ст. Середня Русь.
«Вогняне сходження пророка Іллі», XV ст. Новгород (провінція?).
Деісусний чин (13 фігур), святковий чин (12 клейм), XVI ст. Середня Русь.
«Страшний суд», XVI ст. Новгород (північна провінція).
Царські врата зі стовпчиком і покровом, ХVI ст.—ХVII ст. Середня Русь.
Богоматір Тихвінська зі святами (у 24 клеймах) та вибраними святими, кін ХVI ст.— поч. ХVII ст. Новгород.
Тріодь пісна (3 двостороннні таблетки), ХVII ст. Строгановська школа.