Національний музей «Київська картинна галерея»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Національний музей «Київська картинна галерея»
(Київська національна картинна галерея)
Терещенковская 9 Киев 2012 01.JPG
50°26′31″ пн. ш. 30°30′53″ сх. д. / 50.442167° пн. ш. 30.514833° сх. д. / 50.442167; 30.514833
Тип художній музей
Розташування Київ, Україна
Адреса вул. Терещенківська, 9
Засновано 1922
Відкрито 12 листопада 1922
Режим роботи вт., ср., пт., сб., нд.: 10:00—18:00; пн., чт. — вихідні
Вартість 35 грн (дорослий)
Архітектор Володимир Ніколаєв, Андрій Гун
Фонд 12 000
Директор Юрій Вакуленко
Сайт kmrm.com.ua
Національний музей «Київська картинна галерея» is located in Україна
Національний музей «Київська картинна галерея»

CMNS: Національний музей «Київська картинна галерея» на Вікісховищі

Національний музей «Київська картинна галерея» (Київська національна картинна галерея) — музей образотворчого мистецтва в м. Києві, Україна. До березня 2017 — Київський національний музей російського мистецтва. Розташований у приміщеннях будинку Федора Терещенка (кін. XIX—поч. XX ст.; архітектори — Володимир Ніколаєв, Андрій Гун).

Музей володіє колекцією, утвореною з понад 12 тисяч експонатів — від ікон XIII століття до картин та скульптури XIX—XX ст.[1].

Філія музею — Дитяча картинна галерея, що розміщується у Шоколадному будиночку (вул. Шовковична 17/2).

Історія[ред.ред. код]

Музей відкрився 12 листопада 1922 року під опікою Всеукраїнської академії наук[2] під назвою Київська картинна галерея[3]. Основу музейного фонду склали художні колекції київських промисловців та меценатів Терещенків.

Первинна експозиція галереї складалась із близько 200 творів мистецтва, а станом на 1928 рік вже налічувала близько 300 творів[2].

Зараз Київська національна картинна галерея володіє зразками робіт багатьох художників, серед яких — Брюллов Карл Павлович, Левицький Дмитро Григорович, Шишкін Іван Іванович, Ґе Микола Миколайович, Врубель Михайло Олександрович, Левітан Ісаак Ілліч, Нестеров Михайло Васильович, Рєпін Ілля Юхимович, Сєров Валентин Олександрович, Верещагін Василь Васильович, Антокольський Марко Матвійович, Саврасов Олексій Кіндратович, Коровін Костянтин Олексійович.

25 січня 2017 року на засіданні комісії з питань культури КМДА ухвалили рішення про зміну назви Національний музей російського мистецтва на Національний музей «Київська галерея».[4] Водночас комісія відмовилася присвоювати закладу ім'я засновника музею Федора Терещенка, мотивуючи це небажанням трудового колективу.[5].

2 березня 2017 року на пленарному засіданні Київської міської ради ухвалено рішення про про повернення музею історичної назви — Національний музей «Київська картинна галерея» (офіційна скорочена назва — Київська національна картинна галерея)[6]. Рішення набуло чинності 21 березня 2017 року після його офіційного оприлюднення в газеті «Хрещатик»[7].

Колекції[ред.ред. код]

Первинна експозиція музею становила близько 200 творів, зараз — розміщується більш ніж в 30 залах. Побудована за хронологічним принципом, вона знайомить глядача з києворуським іконописом, а також відображає майже всі основні етапи розвитку живопису північно-східних князівств, Російської імперії та Радянського союзу. Зокрема, в експозиції представлене портретне мистецтво XVIII століття, багата й різнобічна колекція другої половини XIX століття, твори передвижників, мистецтво реалізму, академізму, модерну та символізму, роботи художників періоду революції та соціалістичного реалізму.

XIII—XVII століття[ред.ред. код]

Музей володіє невеликим, але дуже цінним зібранням зразків давньоруського та давньоросійського мистецтва ХIIIХVII століть. В основному це ікони та твори декоративно-ужиткового мистецтва. Головним джерелом формування колекції ікон музею стало зібрання стародавнього живопису Богдана і Варвари Ханенків, відомих київських меценатів і колекціонерів, які на рубежі XIXXX ст. зібрали підбірку іконопису. Серед найвідоміших експонатів у колекції відзначаються[8]:

  • «Борис і Гліб», ХIII ст. Київ.
  • «Тайна вечеря», остання чверть XIV ст.—поч. ХVI ст. Середня Русь.
  • «Усікновення голови Іоанна Предтечі», 2-а пол. ХVI ст. Середня Русь.
  • «Архангел Михаїл і архидиакон Стефан», кін. ХV ст. Новгород.
  • «Чудо Святого Георгія про змія» (Юрій-Змієборець), сер. XVI ст. Середня Русь.
  • «Вогняне сходження пророка Іллі», XV ст. Новгород (провінція?).
  • Деісусний чин (13 фігур), святковий чин (12 клейм), XVI ст. Середня Русь.
  • «Страшний суд», XVI ст. Новгород (північна провінція).
  • Царські врата зі стовпчиком і покровом, ХVI ст.—ХVII ст. Середня Русь.
  • Богоматір Тихвінська зі святами (у 24 клеймах) та вибраними святими, кін ХVI ст.— поч. ХVII ст. Новгород.
  • Тріодь пісна (3 двостороннні таблетки), ХVII ст. Строгановська школа.

1-а половина XIX століття[ред.ред. код]

2-а половина XIX століття[ред.ред. код]

Кінець XIX—початок XX століття[ред.ред. код]

XX століття[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Ярослав Минко, «Киевский музей русского искусства», Дзеркало тижня, 29 липня — 4 серпня 1995
  2. а б Іващук, Л. Джерела зі створення та наукової діяльності Київської картинної галереї при ВУАН: археографічний огляд. http://dspace.nbuv.gov.ua. Процитовано 3 березня 2017 року. 
  3. Борис, Тетяна. Київська картинна галерея: становлення та історія діяльності (1919–1931 рр.). http://esnuir.eenu.edu.ua. Процитовано 2 березня 2017 року. 
  4. Музей російського мистецтва перейменували на «Київську галерею»
  5. Олена Єскіна. Засідання комісії з питань культури
  6. Київському національному музею російського мистецтва повернуть першу назву. // Офіційний сайт Київської міської ради. Процитовано 2017-03-02. 
  7. Рішення Київської міської ради № 1071/2075 від 2 березня 2017 року Про перейменування Київського національного музею російського мистецтва
  8. Илинг, Алла. «Древнерусская иконопись». — Киевский национальный музей русского искусства, 2013. — 24 с. — («11 шедевров. Из коллекции Киевского национального музея русского искусства»). (рос.)

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]