Національний музей «Київська картинна галерея»
| Національний музей «Київська картинна галерея» (Київська національна картинна галерея)  | |
|---|---|
 | |
| 50°26′32″ пн. ш. 30°30′53″ сх. д. / 50.44223500002777172° пн. ш. 30.51493400002777889° сх. д.Координати: 50°26′32″ пн. ш. 30°30′53″ сх. д. / 50.44223500002777172° пн. ш. 30.51493400002777889° сх. д. | |
| Тип | художній музей |
| Країна |
 Україна |
| Розташування |
Україна: Київ |
| Адреса | вул. Терещенківська, 9 |
| Архітектор | Володимир Ніколаєв, Андрій Гун |
| Засновано | 1917 |
| Відкрито | 12 листопада 1922 |
| Режим роботи | вт., ср., пт., сб., нд.: 10:00—18:00; пн., чт. — вихідні |
| Вартість | 110 грн (дорослий) |
| Фонд | 14 000 |
| Директор | Юрій Вакуленко |
| Сайт | knag.museum |
  Національний музей «Київська картинна галерея» (Україна) | |
 | |
 Національний музей «Київська картинна галерея» у Вікісховищі | |
Національний музей «Київська картинна галерея» (Київська національна картинна галерея) — музей образотворчого мистецтва в м. Києві, Україна. До березня 2017 — Київський національний музей російського мистецтва. Розташований у приміщеннях будинку Федора Терещенка (кін. XIX — поч. XX ст.; архітектори — Володимир Ніколаєв, Андрій Гун).
Музей володіє колекцією, утвореною з понад 12 тисяч експонатів — від ікон XIII століття до картин та скульптури XIX—XX ст.[1]
Філія музею — Мистецький центр «Шоколадний будинок» та Дитяча картинна галерея, що розміщуються у Шоколадному будиночку (вул. Шовковична 17/2).
Історія[ред. | ред. код]
Музей засновано у 1917 році[2], відкрився 12 листопада 1922 року під опікою Всеукраїнської академії наук[3] під назвою Київська картинна галерея[4]. Основу музейного фонду склали художні колекції київських промисловців та меценатів Терещенків.
Відомі історичні назви:
- Київська картинна галерея (з 1922)[5]
- Національна картинна галерея (початок 1930-х)[5]
- Київський державний музей російського мистецтва (з 1936)[5]
- Музей російського мистецтва імені Рєпіна[6]
- Київський національний музей російського мистецтва
Первинна експозиція галереї складалась із близько 200 творів мистецтва, а станом на 1928 рік вже налічувала близько 300 творів[3].
Зараз Київська національна картинна галерея володіє зразками робіт багатьох художників, серед яких — Брюллов Карл Павлович, Левицький Дмитро Григорович, Шишкін Іван Іванович, Ґе Микола Миколайович, Врубель Михайло Олександрович, Левітан Ісаак Ілліч, Нестеров Михайло Васильович, Рєпін Ілля Юхимович, Сєров Валентин Олександрович, Верещагін Василь Васильович, Антокольський Марко Матвійович, Саврасов Олексій Кіндратович, Коровін Костянтин Олексійович.
25 січня 2017 року на засіданні комісії з питань культури КМДА ухвалили рішення про зміну назви Національний музей російського мистецтва на Національний музей «Київська галерея».[7] Водночас комісія відмовилася присвоювати закладу ім'я засновника музею Федора Терещенка, мотивуючи це небажанням трудового колективу.[8].
2 березня 2017 року на пленарному засіданні Київської міської ради ухвалено рішення про повернення музею історичної назви — Національний музей «Київська картинна галерея» (офіційна скорочена назва — Київська національна картинна галерея)[9]. Рішення набуло чинності 21 березня 2017 року після його офіційного оприлюднення в газеті «Хрещатик»[10].
Колекції[ред. | ред. код]
Первинна експозиція музею становила близько 200 творів, зараз — розміщується більш ніж в 30 залах. Побудована за хронологічним принципом, вона знайомить глядача з києворуським іконописом, а також відображає майже всі основні етапи розвитку живопису північно-східних князівств, Російської імперії та Радянського союзу. Зокрема, в експозиції представлене портретне мистецтво XVIII століття, багата й різнобічна колекція другої половини XIX століття, твори передвижників, мистецтво реалізму, академізму, модерну та символізму, роботи художників періоду революції та соціалістичного реалізму.
XIII—XVII століття[ред. | ред. код]
Музей володіє невеликим, але дуже цінним зібранням зразків давньоруського та давньоросійського мистецтва XIII—XVII століть. В основному це ікони та твори декоративно-ужиткового мистецтва. Головним джерелом формування колекції ікон музею стало зібрання стародавнього живопису Богдана і Варвари Ханенків, відомих київських меценатів і колекціонерів, які на рубежі XIX—XX ст. зібрали підбірку іконопису. Серед найвідоміших експонатів у колекції відзначаються[11]:
- «Борис і Гліб», XIII ст. Київ.
- «Тайна вечеря», остання чверть XIV ст.—поч. XVI ст. Середня Русь.
- «Усікновення голови Іоанна Предтечі», 2-а пол. XVI ст. Середня Русь.
- «Архангел Михаїл і архидиакон Стефан», кін. XV ст. Новгород.
- «Чудо Святого Георгія про змія» (Юрій-Змієборець), сер. XVI ст. Середня Русь.
- «Вогняне сходження пророка Іллі», XV ст. Новгород (провінція?).
- Деісусний чин (13 фігур), святковий чин (12 клейм), XVI ст. Середня Русь.
- «Страшний суд», XVI ст. Новгород (північна провінція).
- Царські врата зі стовпчиком і покровом, XVI ст.—XVII ст. Середня Русь.
- Богоматір Тихвінська зі святами (у 24 клеймах) та вибраними святими, кін XVI ст.— поч. XVII ст. Новгород.
- Тріодь пісна (3 двосторонні таблетки), XVII ст. Строгановська школа.
«Борис і Гліб», XIII ст. Київ
«Тайна вечеря», остання чверть XIV ст.—поч. XVI ст., Чернігівщина та Харківщина.
«Усікновення голови Іоанна Предтечі», 2-а пол. XVI ст. Чернігівщина та Харківщина.
Мистецтво XVIII століття[ред. | ред. код]
1-а половина XIX століття[ред. | ред. код]
2-а половина XIX століття[ред. | ред. код]
Кінець XIX—початок XX століття[ред. | ред. код]
XX століття[ред. | ред. код]
copyvio[14]
Галерея[ред. | ред. код]
Володимир Боровиковський. «Портрет княгині Клеопатри Лобанової-Ростовської, з роду Безбородьків». Початок 19-го сторіччя
Ілля Рєпін.«Українська хата». 1880
Микола Ґе. «Портрет хлопчика-українця». 1880-ті роки
Микола Ґе. «Голова Христа». Ескіз до картини «Розп'яття». 1893
Іван Шишкін. «Среди долины ровныя ...» 1883
Василь Полєнов. «Зима. Імоченці». 1880
Василь Полєнов. «На човні. Абрамцево». 1880
Василь Полєнов. «Бейрут». 1882
Василь Полєнов. «За старим Каїром». 1882
Василь Полєнов. «Константинополь. Золотий Ріг». 1890
Василь Полєнов. «Ранній сніг. Бьохово». 1891
Михайло Врубель. «Дівчинка на тлі перського килима». 1886
Михайло Врубель. «Надгробний плач». 1887
Михайло Врубель. «Янгол з кадилом і свічкою». 1887
Михайло Врубель. «Демон на тлі гір». 1891
Олексій Саврасов. «Рання весна». 1880-ті роки
Архип Куїнджі, «Вечір». До 1890
Костянтин Коровін. «Черемшина». 1912
Іван Айвазовський. «Волга біля Жигулів». 1887
Давід Штеренберг. «Емігрант». 1913-1914
Михайло Нестеров. «На горах». 1896
Василь Верещагін. «Шпигун». 1901
Серебрякова Зінаїда Євгенівна. «Автопортрет у чорній сукні з білим коміром». 1907
.jpg)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ярослав Минко, «Киевский музей русского искусства[недоступне посилання з липня 2019]», Дзеркало тижня, 29 липня — 4 серпня 1995
- ↑ Киевский национальный музей русского искусства
- ↑ а б Іващук, Л. Джерела зі створення та наукової діяльності Київської картинної галереї при ВУАН: археографічний огляд. http://dspace.nbuv.gov.ua. Процитовано 3 березня 2017 року.
- ↑ Борис, Тетяна. Київська картинна галерея: становлення та історія діяльності (1919–1931 рр.). http://esnuir.eenu.edu.ua. Архів оригіналу за 22 грудня 2018. Процитовано 2 березня 2017 року.
- ↑ а б в Про музей // Київський національний музей російського мистецтва
- ↑ Натюрморт на чотири мільйони доларів // Валентина Клименко, «Україна Молода», 16.05.2008
- ↑ Музей російського мистецтва перейменували на «Київську галерею»
- ↑ Олена Єскіна. Засідання комісії з питань культури
- ↑ Київському національному музею російського мистецтва повернуть першу назву. // Офіційний сайт Київської міської ради. Процитовано 2 березня 2017.
- ↑ Рішення Київської міської ради № 1071/2075 від 2 березня 2017 року Про перейменування Київського національного музею російського мистецтва. Архів оригіналу за 2 квітня 2017. Процитовано 1 квітня 2017.
- ↑ Илинг, Алла. «Древнерусская иконопись». — Киевский национальный музей русского искусства, 2013. — 24 с. — («11 шедевров. Из коллекции Киевского национального музея русского искусства») (рос.)
- ↑ Мистецтво XVIII століття // Національний музей «Київська картинна галерея»
- ↑ а б в Національний музей «Київська картинна галерея»
- ↑ XX XXI століття
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Р. В. Маньковська. Київський музей російського мистецтва // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 259. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- К. І. Ладиженська. Київський національний музей російського мистецтва // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
Посилання[ред. | ред. код]
- «Київська картинна галерея» // Велика українська енциклопедія.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Національний музей «Київська картинна галерея»- Офіційний сайт (укр.) (рос.) (англ.)
- Національний музей «Київська картинна галерея» у соцмережі «Фейсбук»
- Про історію музею
- «Київська картинна галерея» відкрилась для відвідувачів (Kyiv Media)
|
| |||||||||||||||||||||||||||||