Гожик Петро Федосійович
Гожик Петро Федосійович | |
---|---|
Народився | 21 жовтня 1937 Гоща, Рівненська область |
Помер | 29 грудня 2020 (83 роки) |
Країна | Україна СРСР |
Діяльність | науковець |
Alma mater | ЧНУ імені Юрія Федьковича |
Заклад | Національний антарктичний науковий центр Інститут геологічних наук НАН України |
Науковий ступінь | доктор геолого-мінералогічних наук[d] |
Нагороди |
Гожик Петро Федосійович (21 жовтня 1937, смт. Гоща, Рівненської області — 29 грудня 2020) — академік НАН України за спеціальністю: палеонтологія і стратиграфія (дата обрання: 06.05.2006), директор Інституту геологічних наук.
Президент Палеонтологічного товариства HAH України, голова Національного стратиграфічного комітету України, член Науково-технічної ради з досліджень Антарктики, член Комісії HAH України з проблем наукової спадщини академіка В. І. Вернадського, голова секції нафти і газу Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки, головний редактор Збірника наукових праць Інституту геологічних наук НАН України[1]. Доктор геолого-мінералогічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, двічі лауреат Державної премії України, лауреат премії HAH України ім. П. А. Тутковського. Петро Гожик був першим директором українського Центру антарктичних досліджень (нині — Національний антарктичний науковий центр), у 1993—1999 рр.[2]
- 1954 — закінчив Гощанську середню школу;
- 1954 — 59 — навчання в Чернівецькому державному університеті;
- 1959 — директор Красновольської восьмирічної школи і середньої школи сільської молоді;
- 1960 — аспірантура Інституту геологічних наук АН УРСР;
- 1966 — захист кандидатської дисертації;
- 1992 — захист докторської дисертації;
- 1993 — створення Центру антарктичних досліджень HAH України;
- 1995 — Меморандум про передачу Україні британської антарктичної станції «Фарадей» (нині — «Академік Вернадський»);
- 1996 — перша та друга українські комплексні антарктичні експедиції, Державна програма досліджень в Антарктиці.
● Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2021, посмертно) — За визначний особистий внесок у здійснення наукової діяльності в Антарктиці та з нагоди 25-річчя української антарктичної станції «Академік Вернадський»[3].
П. Ф. Гожик — визнаний фахівець викопних прісноводних молюсків з неоген-четвертинних відкладів півдня Східної Європи. Їм присвячені його численні статті та чотири монографії. Ним описано один новий рід, два підроди і 48 видів прісноводних молюсків.
- ↑ С. Б. Шехунова. Збірник наукових праць Інституту геологічних наук НАН України // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Т. 10 : З — Зор. — 712 с. — ISBN 978-966-02-5721-4.
- ↑ Андрей, Клюй. Історія центру. UAC (укр.). Архів оригіналу за 16 лютого 2020. Процитовано 31 січня 2020.
- ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №47/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 27 лютого 2021.
- Некролог на сайті НАН України, 30.12.2020 [Архівовано 5 березня 2021 у Wayback Machine.]
- на сайті «nas.gov.ua»
- Гожик Петро Феодосійович (PDF). Гідроакустичний журнал (Проблеми, методи та засоби досліджень Світового океану), 2007 (№ 4). Архів оригіналу (PDF) за 6 листопада 2017. Процитовано 2 липня 2015.
- Народились 21 жовтня
- Народились 1937
- Уродженці Гощі
- Померли 29 грудня
- Померли 2020
- Випускники Чернівецького університету
- Науковці Інституту геологічних наук НАН України
- Доктори геолого-мінералогічних наук
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня
- Лауреати Державної премії УРСР у галузі науки і техніки
- Заслужені діячі науки і техніки України
- Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки
- Лауреати премії НАН України імені П. А. Тутковського
- Дійсні члени НАН України
- Дослідники Антарктики
- Українські геологи
- Українські малакологи
- Україна в Антарктиці