Головний судетський маршрут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маркування маршруту

Головний судетскький маршрут імені Мечислава Орловича. (пол. Główny Szlak Sudecki imienia Mieczysława Orłowicza, "GSS") — пішохідний гірський маршрут маркований червоним кольором, що прямує від Швєрадува-Здрую до Прудніка через найцікавіші частини Судетів

Історія[ред. | ред. код]

Ідея маршруту з'явилася на зустрічі Судетської комісії Польського татранського суспільства, яка відбулася 24 жовтня 1947. Рік пізніше почалися роботи з маркування маршруту. У зв'язку з 100-річчям туризму в Польщі в 1973 р, Комісія гірського туризму Головного управління ПТТК дала Головному судетському маршруту ім'я Мечислава Орловича на знак визнання його заслуг для туризма і краєзнавства.

Пробіг[ред. | ред. код]

Головний судетський маршрут на карті гір

Протягом багатьох років перебіг маршруту змінювався. Зараз починається в Швєрадуві-Здрую, переходить через Ізерські гори (Висока Копа, 1126 м; Високи Камєнь, 1058 м) до Шклярскої-Поремби, потім через Карконоше (Водоспад Камєньчика, Вєлькі Шишак – 1509 м, Перевал під Снєжкою – 1389 м) до Карпача; наступні етапи це гори Рудави Яновицькі (Скальнік, 945 м) до Кшешува, Кам'яні і Чорні гори до Єдліни-Здрую, Совині гори (Вєлька Сова, 1015 м), Срібний перевал відокремлюючий їх від Бардзьких гір. Далі, через Вамбєжице, маршрут веде в Столові гори і до судетських курортів: Кудова-Здруй, Душнікі-Здруй; далі: Орліцькі і Бистжицькі гори, водоспад Вільчкі, Масив Снєжніка, гори Кров'яркі, Льондек-Здруй, Золоті гори до Пачкува (де протягом багатьох років закінчувався на залізничному вокзалі) і далі через Калкув, Ґлухолази, Опавські гори до Прудника[1].

Маршрут оминає кілька важливих судетських пунктів, включаючи вершини: Снєжка та Снєжнік.

Довжина маршруту це близько 440 кілометрів, а час переходу – 104 години[2].

  • Вищевказані назви це переклад з польської мови. Нижче оригінальні версії деяких з них:

Ізерські гори – поль. Góry Izerskie, чеськ. Jizerské hory, Карконоше – поль. Karkonosze, чешск. Krkonoše, Перевал під Снєжкою – Przełęcz pod Śnieżką, Рудави Яновіцькі – Rudawy Janowickie, Кам'яні гори – поль. Góry Kamienne, чешск. Meziměstská vrchovina, Чорні гори – Góry Czarne, Совині гори – Góry Sowie, Срібнй перевал – Przełęcz Srebrna, Бардзькі гори – Góry Bardzkie, Столові гори – поль. Góry Stołowe, чеськ. Stolové hory, Орліцькі гори – поль. Góry Orlickie, чеськ. Orlické hory, Бистжицькі гори – поль. Góry Bystrzyckie, чеськ. Bystřické hory, Масив Снєжніка – поль. Masyw Śnieżnika, чеськ. Králický Sněžník, Золоті гори – поль. Góry Złote, чеськ. Rychlebské hory, Опавські гори – поль. Góry Opawskie, чешск. Zlatohorská vrchovina

Пішохідний туризм[ред. | ред. код]

Маршрут доступний весь рік, хоча деякі з його частин можуть бути закриті взимку у зв'язку з можливістю лавин (Карконоше), а також і небезпечних боліт (Столові гори). Є багато гірських притулків, у віданні ПТТК (Польського туристичного суспільства). Польські турбази зобов'язані дати нічліг кожній людині, яка не в змозі знайти будь-яке інше місце до заходу сонця або в надзвичайній ситуації, хоча в примітивних умовах.[3]

Галерея[ред. | ред. код]

Турбази[ред. | ред. код]

  • Турбаза ПТТК на Стоґу Ізерському (Schronisko PTTK Na Stogu Izerskim)
  • Турбаза Високий Камінь (Schronisko Wysoki Kamień)
  • Турбаза "Камєньчик" (Schronisko „Kamieńczyk”)
  • Турбаза ПТТК на Галі Шреницької (Schronisko PTTK Na Hali Szrenickiej)
  • Турбаза Шреніця (Schronisko Szrenica)
  • Турбаза ПТТК "Под Лабським піком" (Schronisko PTTK „Pod Łabskim Szczytem”)
  • Турбаза ПТТК "Відродження" (Schronisko PTTK „Odrodzenie”)
  • Турбаза "Сілезький дім" (Schronisko „Dom Śląski”)
  • Турбаза ПТТК "Самотнья" (Schronisko PTTK „Samotnia”)
  • Турбаза ПТТК "Стжеха Академіцка" (Schronisko PTTK „Strzecha Akademicka”)
  • Турбаза ПТТК "Над Ломничкой" (Schronisko PTTK „Nad Łomniczką”)
  • Турбаза ПТТК "Анджеювка" (Schronisko PTTK „Andrzejówka”)
  • Турбаза ПТТК "Зигмунтувка" (Schronisko PTTK „Zygmuntówka”)
  • Турбаза "Орел" (Schronisko „Orzeł”)
  • Турбаза "Сова" (Schronisko „Sowa”)
  • Турбаза ПТТК "Пастушка" (Schronisko PTTK „Pasterka”)
  • Турбаза ПТТК "На Щелиньце" (Schronisko PTTK „Na Szczelińcu”)
  • Турбаза ПТТК "Под Муфлоном" (Schronisko PTTK „Pod Muflonem”)
  • Турбаза ПТТК "Орліця" (Schronisko PTTK „Orlica”)
  • Турбаза ПТТК "Яґодна" (Schronisko PTTK „Jagodna”)
  • Турбаза "На Іґлічної" (Schronisko „Na Iglicznej”)
  • Турбаза ПТТК "На Снєжніку" (Schronisko PTTK „Na Śnieżniku”)
  • Турбаза ПТТК "Під Копою Бискупьою" (Schronisko PTTK „Pod Kopą Biskupią”)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Warunki przyznania odznaki Główne Szlaki Górskie Polski. Архів оригіналу за 14 серпень 2013. Процитовано 14 червень 2015. 
  2. Warunki przyznania odznaki Główne Szlaki Górskie Polski. Архів оригіналу за 14 серпень 2013. Процитовано 14 червень 2015. 
  3. Regulamin schroniska PTTK

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • З. Ґарбачевскі: Główny Szlak Sudecki im. Mieczysława Orłowicza, Варшава 1985
  • Р. Шевчик: Szlakiem sudeckim, Варшава 2010