Мечислав Орлович
| Мечислав Орлович | |
|---|---|
| Народився | 17 грудня 1881[1] Комарно, Q11825732?, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина |
| Помер | 4 жовтня 1959[1] (77 років) Варшава, Польська Народна Республіка |
| Поховання | Повонзківський цвинтар |
| Країна | |
| Діяльність | географ |
| Alma mater | юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Знання мов | польська |
| Автограф | |
| Нагороди | |
Д-р Мечислав Орлович (пол. Mieczysław Orłowicz; 17 грудня 1881, Комарно — 4 жовтня 1959, Варшава) — польський географ, етнограф, краєзнавець і популяризатор туризму, доктор права. Автор багатьох статей, нотаток, рецензій з туризму і краєзнавства.
Народився в сім'ї нотаріяльного практиканта (з 1895 року — нотара) Міхала Орловича та його дружини Емілії з Красіцьких. Дитинство провів під опікою матері та її родини в Прухніку коло Ярослава. У цей час батько для кращого заробітку виїхав до США. Навчався в гімназіях Ярослава (1891-1895), Самбора (1895-1896), Хирова (1896-1899), де 1899 року склав екзамени на атестат зрілості. Вступив на навчання у 1899/1890 навчальному році (потім — випускник) до Університету Яна Казимира у Львові[2] (нині — Львівський національний університет імені Івана Франка) і одночасно у Віденській торговельній академії. Відвідував лекції з історії мистецтва, географії, історії у Львові та Кракові. 1904 року почав організовувати екскурсії по Татрах. 1906 року став доктором права.
Був одним із засновників Академічного туристського клубу у Львові (1906 р.) — перша академічна організація туризму в Польщі, організував перший Національний олімпійський комітет в Польщі (з 1930 року, був його віце-президентом), брав участь у створенні польських Хостел Асоціації, автор понад 150 путівників, у тому числі по Львову та Галичині. Служив у польській армії під час польсько-української війни 1918—1919 років.[3]
Під час другої світової важко захворів, його бібліотека, зібрані ним рукописи, архів світлин були знищені після придушення Варшавського повстання.
У 1919—1932 роках працював референтом з туризму у Міністерстві громадських робіт, у 1932—1939 та від 19 жовтня 1945 до 1952 року — референтом у туристичному відділі Міністерства шляхів сполучення. Від 1952 року до смерті працював в Комітеті туристичних справ Президії уряду, був членом Комісії з краєзнавства та туризму при міністерстві освіти ПНР.[2]
Помер 4 жовтня 1959 року у Варшаві та похований на Алеї заслужених Повонзківського цвинтаря[4].
Його іменем названі вулиця у польській столиці, туристичні шляхи, будинок туристів і туристичний клуб.
1970 року у Варшаві вийшла посмертна книга Орловича «Мої туристичні спогади».
На знак визнання заслуг Мечислава Орловича перевал у Західних Бещадах (перевал М. Орловіча) та Головний судетський маршрут.
- Ilustrowany przewodnik po Wschodnich Karpatach Galicyi, Bukowiny i Węgier. — Lwów, 1914. — 80 s.
- Polska Biblioteka Turystyczna, seria przewodników 16 tyt. 1920—1925, nakład Ministerstwo Robót Publicznych, Wydział Turystyki, wydawca «Książnica Polska Tow. Naucz. Szk. Wyższ.» Lwów-Warszawa, red. i autor dr. M. Orłowicz.[5][2]
- Ilustrowany przewodnik po Galicyi, Bukowinie, Spiszu, Orawie i Slasku Cieszynskim. — Lwów, 1919.
- Ilustrowany przewodnik po Lwowie. — Lwów, 1920 (призначався для вояків Війська польського)[3].
- Ilustrowany przewodnik po województwie pomorskiem. — Lwów, 1924.
- Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Wydanie drugie, rozszerzone. — Lwów—Warszawa: Zjednoczone zaklady kartograficzne i wydawnicze «Książnica-Atlas», 1925. — 280 s.
- Ilustrowany przewodnik po Gdańsku wraz z terytorjum Wolnego Miasta. — Warszawa, 1928.
- Ilustrowany przewodnik po Mazurach Pruskich i Warmji z 85 ilustracjami w tekście. — Lwów; Warszawa: Książnica Polska. Towarzystwo Nauczycieli Szkół Wyższych, 1923.
- Przewodnik po województwie tarnopolskiem: z mapą. — Tarnopol: Nakladem Wojewodzkiego Towarzystwa Turystyczno-Krajoznawczego w Tarnopolu, 1928.
- Ilustrowany przewodnik po Wołyniu. — Łuck, 1929.
- Zakopane: broszura informacyjna z 24 ilustracjami w tekście / oprac. Mieczysław Orłowicz; Tymczasowa Komisja Uzdrowiskowa w Zakopanem. — Zakopane, 1930.
- Toruń. — Warszawa: Wydaw. Wydziału Turystyki Ministerstwa Komunikacji, 1948.
- ↑ а б в Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- ↑ а б в Wiesław Bieńkowski [Архівовано 9 червня 2020 у Wayback Machine.]. Mieczysław Orłowicz [Архівовано 9 червня 2020 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny, 1979. — T. XXIV/2, zeszyt 101. — S. 211–213. (пол.)
- ↑ а б Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Wydanie drugie, rozszerzone. — Lwów—Warszawa: Zjednoczone zaklady kartograficzne i wydawnicze «Książnica-Atlas», 1925. — 280 s. — (Polska Biblioteka Turystyczna, nr 13) (пол.)
- ↑ Zwiedzanie Cmentarza Powązkowskiego. Aleja Zasłużonych: Mieczysław Orłowicz (1881—1959) (пол.)
- ↑ Adam Czarnowski Biblioteczki i biblioteki krajoznawcze oraz turystyczne
- Bieńkowski W. Orłowicz Mieczysław (1881—1959) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/2, zeszyt 101. — S. 211—213. (пол.)
- Życie dla turystyki, krajoznawstwa i sportu. Mieczysław Orłowicz (1881—1959) (пол.)
- Radosław Targosz. Mieczysław Orłowicz (1881—1959) Propagator turystyki masowej i sportu. Wydawca: Wyższa Szkoła Bankowa w Poznaniu, 2008, 200 s. ISBN 9788372052575 (пол.)
- Мечислав Орлович — автор першого туристичного путівника по Волині // Волинський монітор.
- Народились 17 грудня
- Народились 1881
- Уродженці Комарна
- Померли 4 жовтня
- Померли 1959
- Померли у Варшаві
- Поховані на Повонзківському цвинтарі
- Випускники юридичного факультету Львівського університету
- Доктори філософії
- Кавалери Офіцерського хреста ордена Відродження Польщі
- Кавалери Лицарського хреста ордена Відродження Польщі
- Доктори права
- Учні та випускники Науково-виховного закладу єзуїтів у Хирові
- Випускники Львівського університету
- Громадські діячі Львова
- Польські географи