Голоколосов Олександр Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ф
Олександр Голоколосов
Особові дані
Повне ім'я Голоколосов Олександр
Олександрович
Народження 28 січня 1976(1976-01-28) (41 рік)
  Одеса, СРСР
Зріст 182 см
Вага 72 кг
Прізвисько Голік, Голо
Громадянство Україна Україна
Позиція Нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1993—1994 Україна «Динамо-2» К 50 (0)
1995 Україна «Нива» В 23 (6)
1997 Україна «Верховина» 8 (5)
1997—1998 Словаччина «Кераметал» 13 (7)
1999 Україна «Чорноморець» О 26 (15)
1999 Україна «Чорноморець-2» О 4 (0)
2000   Україна «Волинь» 10 (0)
2000—2002 Іспанія «Альбасете» 18 (0)
2002—2003 Словаччина «ЗТС Дубниця» 7 (1)
Професіональні клуби (футзал)
Роки Клуб Ігри (голи)
1995 Україна «ВОМВ-Газ» 4 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 6 вересня 2013.

Голоколо́сов Олекса́ндр Олекса́ндрович (нар. 28 січня 1976, Одеса, СРСР) — колишній український футболіст, що виступав на позиції нападника. Вихованець ДЮСШ «Динамо» (Київ). Відомий завдяки виступам у складі одеського «Чорноморця» та іспанського клубу «Альбасете». На початку кар'єри пробував свої сили у футзалі. Після завершення активних виступів розпочав кар'єру селекціонера.

Життєпис[ред.ред. код]

Олександр Голоколосов — вихованець футбольної школи «Динамо» (Київ), де навчався в одній групі разом з такими відомими футбольними та футзальними особистостями, як Андрій Шевченко, В'ячеслав Кернозенко, Ігор Костюк, Віталій Брунько, Максим Павленко та інші. Втім, після випуску з ДЮСШ закріпитися у динамівській системі Олександру не вдалося — відігравши у другій динамівській команді півсотні матчів, він жодного разу так і не відзначився і отримав пропозицію шукати новий клуб.

Після виступів у вінницькій «Ниві», тривалого лікування від травми та доволі успішного, але короткого, періоду в ужгородській «Верховині» Олександр вперше вирушив підкорювати закордонний чемпіонат, приставши на пропозицію словацького клубу «Кераметал», де йому вдалося набрати форму перед поверненням до рідної Одеси, що виявилося найуспішнішим етапом у кар'єрі Голоколосова. Олександр забив 15 голів у 16 матчах в формі «Чорноморця», завдяки чому його команді вдалося підвищитися у класі, однак у вищій лізі гра у Голоколосова не пішла і незабаром він опинився у складі луцької «Волині». До того ж постійно турбувала травма коліна, отримана ще й Вінниці.

Того ж року у житті футболіста сталися кардинальні зміни — він підписав контракт з іспанським клубом «Альбасете». Від початку мова йшла про піврічну оренду, однак піренейський клуб наполіг на підписанні повноцінної угоди через вдалу гру Голоколосова у матчах на передсезонних зборах, де він продемонстрував доволі непогані бомбардирські якості[1]. Однак в офіційних матчах підтримати такий же темп не вдалося і Олександр, що виходив у новому клубі переважно на заміну, закінчив сезон зі значенням «0» у графі «забиті м'ячі». Після того, як він отримав складу травму (розрив хрестоподібних зв'язок)[2], стало очевидно, що у Іспанії йому заграти не вдасться.

Восени 2002 року Голоколосов повернувся до України, де намагався працевлаштуватися у київській «Оболоні»[3], однак зрештою опинився у вже знайомому йому клубі «ЗТС Дубниця» (нова назва клубу «Кераметал», за який грав Олександр). У Словаччині футболіст зіграв 7 матчів, розписавшись одного разу у воротах суперників, та прийняв рішення про завершення кар'єри. Повісивши бутси на цвях, Голоколосов певний час працював футбольним агентом у компанії «Інтерфутбол», а з сезону 2006/07 років обіймав посаду селекціонера у маріупольському «Іллічівці». З жовтня 2007 року виконує аналогічні обов'язки у ФК «Динамо» (Київ).

Сім'я[ред.ред. код]

Досягнення[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Інтерв'ю