Гонсало де лос Сантос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Гонсало де лос Сантос
Gonzalo de los Santos.jpg
Особові дані
Народження 19 липня 1976(1976-07-19) (42 роки)
  Сальто, Уругвай
Зріст 187 см
Вага 82 кг
Громадянство Flag of Uruguay.svg Уругвай
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1995–1997 Уругвай «Пеньяроль» 62 (5)
1997–1998 Іспанія «Мерида» 31 (2)
1998–2001 Іспанія «Малага» 86 (6)
2001–2006 Іспанія «Валенсія» 31 (2)
2003–2004   Іспанія «Атлетіко» 32 (3)
2005   Іспанія «Мальорка» 16 (0)
2006–2008 Іспанія «Еркулес» 46 (1)
2008–2010 Уругвай «Пеньяроль» 25 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1996–2005 Уругвай Уругвай 33 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2013–2014 Уругвай «Мірамар Місьйонес»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Гонсало де лос Сантос (ісп. Gonzalo de los Santos, нар. 19 липня 1976, Сальто) — уругвайський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуб «Пеньяроль», а також національну збірну Уругваю. Учасник чемпіонату світу 2002 року, Кубка конфедерацій 1997 року та Кубка Америки 1997 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1995 року виступами за «Пеньяроль». Гонсало почав кар'єру під час знаменитої «п'ятирічки», другої в історії клубу, коли команда протягом п'яти років поспіль вигравала чемпіонат Уругваю. Де лос Сантос застав три останніх чемпіонства в цій серії. Однак в 1997 році він став чемпіоном вже постфактум, оскільки в середині року переїхав до Іспанії, де провів один сезон за «Мериду». За сезон 1997/98 Гонсало зіграв у 31 матчі Ла Ліги, проте клуб зайняв 19 місце і понизився у класі.

Влітку 1998 року де лос Сантос перейшов у «Малагу», де у першому ж сезоні виграв з командою Сегунду[1], хоча і не був основним гравцем, проте у двох наступних сезонах, які клуб провів у Прімері, де лос Сантос був основним гравцем «анчоусів», зігравши 36 і 33 матчі відповідно.

Влітку 2001 року уругваєць перейшов у «Валенсію», де в першому ж сезоні виграв чемпіонат Іспанії, хоча і не був основним гравцем, оскільки тренер «кажанів» Рафаель Бенітес, як правило, робив ставку на Пабло Аймара, Франсиско Руфете, Давіда Альбельду та Вісенте. Так і не ставши основним гравцем, Гонсало здавався в оренду до інших клубів Прімери «Атлетіко» та «Мальорки», причому в останньому клубі він возз'єднався з колишнім товаришем по «Валенсії» Хорхе Лопесом, який також перейшов на правах оренди незадовго до цього.

Перед сезоном 2006/07, після року без ігрової практики, Гонсало приєднався до «Еркулеса», де провів два сезони у Сегунді, після чого повернувся в рідний «Пеньяроль» 29 липня 2008 року[2]. Після двох років виступів за «аурінегрос», де лос Сантос завершив кар'єру футболіста у віці 34 років.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

25 серпня 1996 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уругваю у зустрічі проти Японії (1:3). Наступного року у складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1997 року у Болівії та розіграшу Кубка конфедерацій 1997 року у Саудівській Аравії.

Згодом у складі збірної був учасником чемпіонату світу 2002 року в Японії і Південній Кореї. На турнірі його збірна зайняла 3-тє місце в своїй групі і вилетіла з турніру, а сам же де лос Сантос був дублером і з'явився на полі лише у зустрічі з Францією, коли на 71-й хвилині замінив Марсело Ромеро[3].

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у формі головної команди країни 33 матчі, забивши 1 гол.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2013 року, очоливши тренерський штаб клубу «Мірамар Місьйонес». Наразі досвід тренерської роботи обмежується цим клубом.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. El nuevo Málaga cumple los 20 años en Champions [New Málaga celebrates 20 years in Champions] (Spanish). Diario AS. 30 June 2012. Процитовано 5 May 2016. 
  2. Peñarol ficha a De los Santos [Peñarol signs De los Santos] (Spanish). Uruguay Al Día. 29 July 2008. Архів оригіналу за 3 October 2008. Процитовано 29 July 2008. 
  3. France face anxious wait. BBC Sport. 6 June 2002. Процитовано 5 May 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]