Гончар Ігор Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ігор Гончар
Особові дані
Повне ім'я Ігор Вікторович Гончар
Народження 10 січня 1993(1993-01-10) (25 років)
  Чернівці, Україна
Зріст 181 см
Вага 74 кг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Гірник-спорт»
Номер 55
Юнацькі клуби
2005—2007
2007—2010
2010—2011
Україна «Буковина»
Україна РВУФК (Київ)
Україна «Буковина»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2011—2013 Україна «Оболонь» 0 (0)
2012  Україна «Динамо» Хм 24 (0)
2013—2016 Україна «Шахтар» Д 0 (0)
2013  Україна «Шахтар-3» 25 (0)
2015—2016  Україна «Говерла» 16 (1)
2016—2017 Словаччина «Сениця» 17 (0)
2018— Україна «Ворскла» 0 (0)
2018—  Україна «Гірник-спорт» 10 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
2014 Україна Україна (U-21) 6 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 18 листопада 2018.

І́гор Ві́кторович Гонча́р (нар. 10 січня 1993, Чернівці[1], Україна) — український футболіст, захисник клубу «Гірник-спорт».

Біографія[ред. | ред. код]

Вихованець чернівецької «Буковини» і київського РВУФК. Після завершення навчання наставник київської «Оболоні» Сергій Конюшенко запросив Гончара на перегляд. Відразу в «Оболоні» футболіст закріпитися не зміг, повернувся у Чернівці, де півроку тренувався з «Буковиною». Потім ще раз приїхав на перегляд в Київ, після чого з другої спроби підписав контракт з «пивоварами». Рік провів у дублі у Василя Раца. Єдиний матч за першу команду зіграв 21 вересня 2011 року в 1/16 Кубка України проти рідної «Буковини», замінивши на 80-й хвилині Сергія Мякушка.

У 2012 році на правах оренди грав у другій лізі за «Динамо» (Хмельницький)[1]. Цей клуб, за власними словами футболіста, допоміг йому піднятися на сходинку вище. Тут він мав достатньо ігрової практики і прогресував[2].

З часом футболіста помітили скаути донецького «Шахтаря», де Гончар продовжив кар'єру, граючи за «Шахтар-3». Тут юнака перевели на позицію правого захисника, на якій він заграв так, що удостоївся виклику в молодіжну збірну України. Через рік футболіст був переведений у молодіжну команду[3]. Незважаючи на те, що в «молодіжці» донеччан Гончар був гравцем основного складу, на думку порталу Football.ua він ніколи не розглядався як кандидат у першу команду[4]. Сезон 2014/15 став останнім для нього в дублі «Шахтаря», з наступного сезону 22-річний футболіст уже потрапляв під віковий «ліміт».

Улітку 2015 року Гончар був відправлений в оренду в ужгородську «Говерлу»[5]. В українській Прем'єр-лізі дебютував 1 серпня 2015 року в грі проти свого клубу — «Шахтаря», замінивши в кінці матчу Ореста Кузика.

Улітку 2016 року став гравцем словацького клубу «Сениця». 2018 року перейшов у «Ворсклу». У вересні того ж року на правах оренди приєднався до «Гірника-спорт»[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Ігор Гончар: «Для нас всі суперники принципові» (ru). sports.km.ua. 2012-01-05. Архів оригіналу за 2014-01-16. 
  2. ІГОР ГОНЧАР: «Я В ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ ПРОГРЕССИРОВАЛ» (ru). vazhnews.com. 2013-07-29. Архів оригіналу за 2015-08-12. 
  3. Друга ліга. Вхідні та вихідні (ru). Артур Валерко, Football.ua. 2014-04-03. Архів оригіналу за 2015-08-12. 
  4. 1993 р. н.: на роздоріжжі (ru). Олександр Озірний, Football.ua. 2015-06-27. Архів оригіналу за 2015-08-12. 
  5. Говерла: у заявці 12 гравців Динамо (ru). isport.ua. 2015-07-17. Архів оригіналу за 2015-08-12. 
  6. «Гірник-Спорт» підписав екс-голкіпера «Дніпра» і орендував захисника «Ворскли». «UA-Футбол». 2018-09-08. Процитовано 2018-09-08. 

Посилання[ред. | ред. код]