Гончар Ігор Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ігор Гончар
Особові дані
Повне ім'я Ігор Вікторович Гончар
Народження 10 січня 1993(1993-01-10) (26 років)
  Чернівці, Україна
Зріст 181 см
Вага 74 кг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Львів»
Номер 21
Юнацькі клуби
2005—2007
2007—2010
2010—2011
Україна «Буковина»
Україна РВУФК (Київ)
Україна «Буковина»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
2011—2013 Україна «Оболонь» 0 (0)
2012  Україна «Динамо» Хм 24 (0)
2013—2016 Україна «Шахтар» Д 0 (0)
2013  Україна «Шахтар-3» 25 (0)
2015—2016  Україна «Говерла» 16 (1)
2016—2017 Словаччина «Сениця» 17 (0)
2018—2019 Україна «Ворскла» 0 (0)
2018—2019  Україна «Гірник-спорт» 18 (0)
2019— Україна «Львів» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
2014 Україна Україна (U-21) 7 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 26 травня 2019.

І́гор Ві́кторович Гонча́р (нар. 10 січня 1993, Чернівці[1], Україна) — український футболіст, захисник клубу «Львів».

Біографія[ред. | ред. код]

Вихованець чернівецької «Буковини» і київського РВУФК. Після завершення навчання наставник київської «Оболоні» Сергій Конюшенко запросив Гончара на перегляд. Відразу в «Оболоні» футболіст закріпитися не зміг, повернувся у Чернівці, де півроку тренувався з «Буковиною». Потім ще раз приїхав на перегляд в Київ, після чого з другої спроби підписав контракт з «пивоварами». Рік провів у дублі у Василя Раца. Єдиний матч за першу команду зіграв 21 вересня 2011 року в 1/16 Кубка України проти рідної «Буковини», замінивши на 80-й хвилині Сергія Мякушка.

У 2012 році на правах оренди грав у другій лізі за «Динамо» (Хмельницький)[1]. Цей клуб, за власними словами футболіста, допоміг йому піднятися на сходинку вище. Тут він мав достатньо ігрової практики і прогресував[2].

З часом футболіста помітили скаути донецького «Шахтаря», де Гончар продовжив кар'єру, граючи за «Шахтар-3». Тут юнака перевели на позицію правого захисника, на якій він заграв так, що удостоївся виклику в молодіжну збірну України. Через рік футболіст був переведений у молодіжну команду[3]. Незважаючи на те, що в «молодіжці» донеччан Гончар був гравцем основного складу, на думку порталу Football.ua він ніколи не розглядався як кандидат у першу команду[4]. Сезон 2014/15 став останнім для нього в дублі «Шахтаря», з наступного сезону 22-річний футболіст уже потрапляв під віковий «ліміт».

Улітку 2015 року Гончар був відправлений в оренду в ужгородську «Говерлу»[5]. В українській Прем'єр-лізі дебютував 1 серпня 2015 року в грі проти свого клубу — «Шахтаря», замінивши в кінці матчу Ореста Кузика.

Улітку 2016 року став гравцем словацького клубу «Сениця». 2018 року перейшов у «Ворсклу». У вересні того ж року на правах оренди приєднався до «Гірника-спорт»[6].

14.08.2019 став гравцем ПФК Львів, підписавши трирічний контракт[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Ігор Гончар: «Для нас всі суперники принципові» (ru). sports.km.ua. 2012-01-05. Архів оригіналу за 2014-01-16. Процитовано 2016-02-03. 
  2. ІГОР ГОНЧАР: «Я В ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ ПРОГРЕССИРОВАЛ» (ru). vazhnews.com. 2013-07-29. Архів оригіналу за 2015-08-12. Процитовано 2016-02-03. 
  3. Друга ліга. Вхідні та вихідні (ru). Артур Валерко, Football.ua. 2014-04-03. Архів оригіналу за 2016-03-05. Процитовано 2016-02-03. 
  4. 1993 р. н.: на роздоріжжі (ru). Олександр Озірний, Football.ua. 2015-06-27. Архів оригіналу за 2016-02-02. Процитовано 2016-02-03. 
  5. Говерла: у заявці 12 гравців Динамо (ru). isport.ua. 2015-07-17. Архів оригіналу за 2015-08-12. Процитовано 2016-02-03. 
  6. «Гірник-Спорт» підписав екс-голкіпера «Дніпра» і орендував захисника «Ворскли». «UA-Футбол». 2018-09-08. Процитовано 2018-09-08. 
  7. Ігор Гончар приєднався до ПФК «Львів» – Офіційний сайт клубу ПФК «Львів». pfclviv.com. 

Посилання[ред. | ред. код]