Раусу (гора)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Раусу
яп. 羅臼岳

44°04′33″ пн. ш. 145°07′21″ сх. д. / 44.07583333336077658° пн. ш. 145.12250000002777028° сх. д. / 44.07583333336077658; 145.12250000002777028Координати: 44°04′33″ пн. ш. 145°07′21″ сх. д. / 44.07583333336077658° пн. ш. 145.12250000002777028° сх. д. / 44.07583333336077658; 145.12250000002777028
Країна  Японія
Регіон Раусу
Шярі
Система 100 відомих гір Японії
Тип гора і стратовулкан
матеріал Андезит
Висота 1660 м
Раусу. Карта розташування: Японія
Раусу
Раусу
Раусу (Японія)
Мапа
CMNS: Раусу у Вікісховищі

Гора Раусу (яп. (羅臼岳, трансліт. Rausu-dake) — головна і найвища вершина вулканічної групи на півострові Сіретоко на Хоккайдо. Гора Раусу має висоту над рівнем моря 1661 м [1][2] . Гора входить до складу національного парку Сіретоко [3], який з 2005 року є об’єктом списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Гора Раусу включено до списку 100 відомих гір Японії Хісая Фукада [4] і був обраний до списку 100 відомих гір квітів Японії [5] .

Опис[ред. | ред. код]

Топографічна карта групи вулканів Раусу-Шіретоко. Гора Раусу знаходиться перша знизу.

Інститутом географії Японії у 2008 році висота гори була переглянута за допомогою GPS та визначена як 1660 м (1660,36 м) [6]. Однак у результаті перевірки та коригування в 2014 року вона була знову переглянута до 1661 м [1].

За останні 2300 років було три періоди високої вулканічної активності в районі гори: 2200-2300 років тому, 1400-1600 років тому і 500-700 років тому [7] .Спочатку діяльність ріолітової та андезитової лави сформувала стратовулкан, але пізніше на вершині утворився лавовий купол та протягом багатьох років відбувалось гравітаційне руйнування: зсуви і обвали [8] . Це активний вулкан[ja], який останній раз вивергався приблизно до 500 років тому, а в 1964 році в місті Раусу біля підніжжя гори було помічено понад 100 землетрусів і гейзерів [9] .

Гора є одним із восьми символів міста Раусу [10] . У 1965 році була випущена марка національного парку Сіретоко вартістю 10 ієн із зображенням «Гора Раусу, вид з берега озера Раусу» [11] .

З вершини гори можна побачити Охотське море, протоку Немуро, гори півострова Сіретоко і навіть острів Кунашир

Про назву[ред. | ред. код]

Айнською назва гори — чача-нупрі, що означає «дідусь/гора», «Можливо, її назвали так тому, що це найвища вершина на півострові Сіретоко»[12].

Альпінізм[ред. | ред. код]

Хатина Кіношіта на початку стежки поблизу річки Іваобецу

Початок маршруту може бути з міста Раусу та з міста Сярі. Маршрути сходження мають круті схили, крихку скелю та вразливу до суворих погодних умов шлях. Добре облаштована траса з Сірі, вона легша для прогулянок. Тривалість походу приблизно 5 годин, довжина майже 7 км, кінцевий пункт маршруту розташовано на висоті 1661м[13] Маршрут може бути продовжено до 14 км, тривалістю майже 10 годин, тому пропонується ночівля в гірській хаті[13].

Мандрівників попереджають про те, що на маршрутах часто з’являються бурі ведмеді [14].

Галерея[ред. | ред. код]

Вид на вершину з перевалу Сіретоко
Вид на вершину з перевалу Сіретоко 
Вид на вершину з перевалу Сіретоко
Вид на вершину з перевалу Сіретоко 
Озера Сіретоко та гора Раусу
Озера Сіретоко та гора Раусу 
Вид на гірський масивпівострова Сіретоко з гори Раусу
Вид на гірський масивпівострова Сіретоко з гори Раусу 
Від озер Сіретокота гори Раусу восени
Від озер Сіретокота гори Раусу восени 
Від на Раусу
Від на Раусу 
Раусу з околиць Івасімідзу
Раусу з околиць Івасімідзу 
Останнє сходження на гору Раусу
Останнє сходження на гору Раусу 
Охотське море з вершини гори Раусу
Охотське море з вершини гори Раусу 
Від гори Раусу
Від гори Раусу 

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б 標高値を改定する山岳一覧 資料1 (PDF). 国土地理院. Процитовано 26 березня 2014.
  2. GNSS測量等の点検・補正調査による2014年4月1日の国土地理院『日本の山岳標高一覧-1003山-』における改定値。なお、旧版での標高は1,660m。
  3. 知床国立公園環境省、2010年11月30日閲覧)
  4. 深田久弥 (1982). 日本百名山. 朝日新聞社. ISBN 4-02-260871-4. {{cite book}}: Текст «和書» проігноровано (довідка)
  5. 田中澄江『新・花の百名山』(文春文庫、ISBN 4-16-731304-9
  6. 報道発表資料「北海道全域の三角点標高を改定(2008年3月3日)」(国土地理院、2011年1月1日閲覧)
  7. 過去2,000年間の日本の火山噴火カタログ 地学雑誌 1999年 108巻 4号 p.472-488, DOI:10.5026/jgeography.108.4_472
  8. 伊藤陽司、北海道東部, 知床半島におけるランドスライド地形の特徴と最近の斜面災害 地すべり 1996年 33巻 3号 p.32-41_1, DOI:10.3313/jls1964.33.3_32
  9. 羅臼岳 気象庁
  10. 【絶景の宝庫】知床峠をドライブしながら知床半島の観光スポットをめぐる! | しげたび. shigenoyuta.com (яп.). 18 листопада 2018. Процитовано 9 березня 2024.
  11. 『切手と風景印でたどる百名山』ふくろう舎、2007年、ISBN 978-4-89806-276-0
  12. 山田秀三 (30 листопада 2018). 北海道の地名. アイヌ語地名の研究 別巻 (вид. 2). 浦安市: 草風館. с. 228—229. ISBN 978-4-88323-114-0. {{cite book}}: Текст «和書» проігноровано (довідка)山田秀三 (30 листопада 2018). 北海道の地名. アイヌ語地名の研究 別巻 (вид. 2). 浦安市: 草風館. с. 228—229. ISBN 978-4-88323-114-0. {{cite book}}: Текст «和書» проігноровано (довідка)
  13. а б 羅臼岳 登山コースデータ 日本百名山. www.momonayama.net. Процитовано 9 березня 2024.
  14. 羅臼岳・知床連山に登る方へ|知床国立公園 知床羅臼ビジターセンター|北海道・知床羅臼. shiretokorausu-vc.env.go.jp. Процитовано 9 березня 2024.

Пов'язаний предмет[ред. | ред. код]

Зовнішнє посилання[ред. | ред. код]