Гордін Яків Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гордін Яків Михайлович
Jacob Gordin.jpg
Псевдо Яків Михайлович, Ян, Іван Колючий
Народився 1 травня 1853(1853-05-01)
Миргород
Помер 11 червня 1909(1909-06-11) (56 років)
Нью-Йорк
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
46 Star US Flag.svg США
Національність єврей
Діяльність драматург, письменник
Володіє мовами їдиш, російська
Жанр драма
Magnum opus «Єврейський король Лір», «Бог, чоловік і диявол», «Міреле Ефрос»

Яків Михайлович Гордін (ідиш יעקבֿ גאָרדין — Янкев Гордін, англ. Jakow Gordin; 1 травня 1853 року, Миргород — 11 червня 1909 року, Нью-Йорк) — відомий єврейський драматург, псевдоніми Яків Михайлович, Ян, Іван Колючий.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в Миргороді Полтавської губернії (нині — Полтавська область України). У 17 років почав писати російською мовою в різних провінційних газетах, пізніше — в петербурзькому журналі «Тиждень», де помістив цілий ряд оповідань з життя сектантів-штундистів і з єврейського побуту.

Гордін був під сильним впливом релігійного вчення Толстого. У 1880 їм засновано «духовно-біблійне братство», що ставило собі за мету реформувати єврейство на «толстовських» засадах; переслідуване царським урядом за «шкідливий напрям думок», «братерство» це припинило своє існування, а Гордін був змушений виїхати в Америку, де і віддався цілком єврейській драматургії.

Гордін — зачинатель і типовий представник єврейської міщанської драми, ним написано понад 70 п'єс. Здебільшого сюжети його драм запозичені з творів іноземних і російських письменників: Грільпарцера, Лессінга, О. Мірбо, В. Гюго, Гауптмана, Степняка-Кравчинського, Толстого, Горького та інших.

Ці сюжети він переробляв, надаючи їм відповідну «єврейську» форму. Навіть найоригінальніші його п'єси написані під сильним впливом європейської драми. Тема Гордіна — єврейська сім'я. Але свою тему він трактує поверхово, поза тісному зв'язку з розвитком єврейської громадськості. У 1890-х, у зв'язку з розвитком єврейського робітничого руху, традиційна єврейська сім'я вже давала великі тріщини: гострі конфлікти між «батьками і дітьми», прагнення єврейської молоді до громадськості, єврейської жінки — до емансипації — все це свідчило про наростання соціальних потенцій всередині сім'ї.

Гордін не відображав їх. Єврейська сім'я для нього — лише комплекс побутових деталей, вона чужа у нього соціальної динаміки, та й статика її вкрай односторонній. Найбільш «актуальне» в сім'ї Гордіна — це сентиментально-розумова проповідь просвітництва та дрібнобуржуазної моралі. Загальна канва його сімейної драми — обивательський шлюб, здебільшого невдалий.

Мелодраматичний зображуються «шлюбні перипетії» в атмосфері дрібнобуржуазного застою. Гордін попутно відтворював типи неосвічених рабинів чи добродійно-дурних духовних осіб, ешіботніков, меламедів, чесних шевців, кравців розумних, сентиментальних прислуги, зіпсованих «панянок», жорстоко-грубих або доброчесних купців та інших.

У своїх п'єсах Гордін культивував мистецтво народної «приказки», «красного слівця» або народної жарти; гумором цієї «приказки» і вичерпується життєвість його драм. Щодо театральної техніки Гордин застосовував звичайні прийоми ранніх драматургів-натуралістів, досягаючи значної сценічності.

Гордін зіграв велику роль в історії єврейської драми і театру: він витіснив з єврейського репертуару панував до нього лубочний жанр «історичних оперет». Ці оперети писалися зіпсованою єврейською мовою (з домішкою безлічі німецьких слів); ​​Гордин очистив єврейську п'єсу від цих наносних слів і ввів в неї живу розмовну єврейську мову, простий і легкий, він підняв авторитет єврейського театру, привернув до нього увагу широких єврейських мас і інтелігенції.

На російській сцені особливо великим успіхом свого часу користувалася його п'єса «За океаном»; також часто ставилися — «Мірра Ефрос», «Хася сирітка» та інші.

П'єси Я. Гордіна стали основою для перших єврейських фільмів, знятих на перших єврейських кіностудіях, створених М. Товбін.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • На їдиш - Вибрані драми в 2 тт, N.-Y., 1911
  • Збірник п'єс, переклад на російську мову у видавництві «Театр и искусство», СПб., 1910.
  • Lexicon Рейзина, Вильна, 1926

Посилання[ред. | ред. код]