Гордін Яків Аркадійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яків Аркадійович Гордін
Народився 23 грудня 1935(1935-12-23) (88 років)
Ленінград
Країна  Росія
 СРСР
Діяльність письменник, поет, драматург, літературний критик
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет
Заклад Zvezdad
Мова творів російська
Жанр історична есеїстика
Батько Arkadij Moiseevič Gordind
Мати Marina Basinad
Брати, сестри Mikhail Arkadʹevich Gordind
У шлюбі з Natalia Leonidovna Rakhmanovad
Нагороди

CMNS: Гордін Яків Аркадійович у Вікісховищі

Я́ків Арка́дійович Го́рдін (рос. Яков Аркадьевич Гордин; * 23 грудня 1935, Ленінград) — російський письменник, публіцист, головний редактор журналу «Звезда» (укр. «Зірка», Москва).

Біографія[ред. | ред. код]

Яків Аркадійович Гордін народився 23 грудня 1935 року в Ленінграді в сім'ї літераторів. Його мати, Маріанна Басіна, — автор документальних книг про російських письменників, а його батько, Аркадій Гордін, відомий передусім класичною книгою «Пушкін в Михайлівському».

Після служби в армії Яків Гордін 1957 року вступив на філологічний факультет Ленінградського університету. Тоді ж почав писати вірші. Через два роки перевівся на заочне відділення, закінчив курси техніків-геофізиків при НДІ геології Арктики та п'ять років працював у геології, брав участь в експедиції у Верхояньє (Північна Якутія).

З університету Гордін пішов 1961 року з четвертого курсу. Від середини 1960-х років він почав виступати як критик у журналах «Вопросы литературы», «Новый мир». 1964 року було опубліковано історичну п'єсу Гордіна про декабристів — «Заколот беззбройних», а 1967 року Ленінградський театр юного глядача поставив його трагікомедію «Вашу голову, імператоре!».

Перша книга віршів «Простір» вийшла 1972 року. 1974 року журнал «Звезда» опублікував перший твір Якова Гордіна в жанрі історичної есеїстики — про Пушкіна як політика й історика. Відтоді письменник створив цілу низку досліджень у галузі політичної історії Росії — «Загибель Пушкіна», «Право на поєдинок», «Дуелі та дуелянти», «Заколот реформаторів», «Між рабством і свободою», а також історичний роман «Хресний шлях переможців».

Посилання[ред. | ред. код]