Горкін Олександр Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Горкин Олександр Павлович)
Перейти до: навігація, пошук
Горкін Олександр Павлович
рос. Горкин Александр Павлович
Народився 1 травня 1936(1936-05-01) (81 рік)
Москва,
СРСР СРСР
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Alma mater Московський державний університет
Галузь наукових інтересів Економічна та соціальна географія
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор географічних наук
Науковий керівник Q29358825?
Відомий завдяки: Велика Російська енциклопедія
Нагороди
Орден Пошани
Особ. сторінка apgorkin@yandex.ru

Горкін Олександр Павлович (1 травня 1936, Москва[1]) — російський економіко-географ, доктор географічних наук (1988), професор географічного факультету Московського державного університету (2001), директор (1994—2001), головний редактор (1992—2001) видавництва «Велика Російська енциклопедія»[2]. Заслужений працівник культури РФ[2].

Біографія[ред.ред. код]

Народився 1 травня 1936 року в Москві. Батько — головний конструктор заводу «Динамо» імені Кірова, один з творців першого радянського локомотива та вагонів метрополітену, загинув на фронті у жовтні 1941 року. Мати — вчителька початкових класів, після загибелі батька пішла працювати бухгалтером на заводі «Динамо».

Горкін Олександр Павлович закінчив школу на відмінно, з медаллю. Вступив до географічного факультету Московського університету. Після закінчення університету в 1959 році три роки працював в Науково-дослідному інституті техніко-економічних досліджень в хімічному комплексі (НИИТЭХИМ), де займався хімічною промисловістю зарубіжних країн, зокрема США[1]. У 1963 році перейшов на роботу в Інститут географії Академії наук СРСР, де 1966 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Географія нафтохімічної промисловості США»[1]. У 1979 році став завідувачем редакції географії видавництва «Радянська енциклопедія», яка з 1991 року стало називатися «Велика Російська енциклопедія». У 1988 році захистив докторську дисертацію з географічних наук на тему «Економіко-географічні процеси, структури, закономірності розвитку промисловості капіталістичних країн в епоху науково-технічної революції: (На прикладі обробної промисловості США)»[1].

У період 1994—2001 років був директором і головним редактором видавництва Велика Російська енциклопедія. Після уходу Горкіна з видавництва, який був ініційований співробітниками, що звинуватили директора в спробах «приватизувати і дискредитувати видавництво», директором «Великої Російської енциклопедії» став Дмитро Прокопчук, а головним редактором Сергій Кравець[3][4]. З 2001 року Горкін — професор кафедри соціально-економічної географії зарубіжних країн географічного факультету МДУ.

Викладає на кафедрі курси: географія населення і основи демографії (зарубіжні країни), соціально-економічна географія США, основні проблеми географії промисловості зарубіжних країн, територіальна організація промислового виробництва в розвинених країнах у постіндустріальну епоху[1].

Член спеціалізованих учених рад при Інституті географії РАН і Московському університеті. Член редколегії журналу «Известия РАН. Серия географическая»[2]. Під керівництвом О. П. Горкіна захищено 11 кандидатських дисертацій[2].


Член експертної комісії з присудження премій імені А. О. Григор'єва при Президії РАН і експертної комісії Рососвіти і РАН за шкільними підручниками географії. Член Міжнародної академії творчості.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Область наукових інтересів: географія промисловості США, теорія розміщення виробництва, постіндустріальна економіка, системно-структурний підхід в соціально-економічній географії, економічна картографія. Автор концепції факторів і умов розміщення виробництва, територіально-організаційної структури виробництва, встановлення досить чітко вираженою зворотного зв'язку між зростанням промислового виробництва і процесом його просторового вирівнювання в індустріальну епоху в межах країни (на матеріалах США)[1][2].

Автор праць з географії промисловості США, теорії розміщення промисловості зарубіжних країн:

  • Природный газ в химической промышленности США. М., ВНИИГАЗ, 1968 (у співавторстві з А. К. Арським).
  • Военная промышленность США, ее отраслевая и территориальная структура. М., 1970 (у співавторстві з В. М. Гохманом і А. П. Полежаєвим).
  • Региональные исследования за рубежом. М., Наука, 1973 (в соавторстве).
  • Обрабатывающая промышленность мира: современные тенденции и структурные сдвиги // Экономическая география мирового развития. ХХ век. СПб: Алетейя, 2003, с. 179—206. (у співавторстві з Т. І. Горкіной і Б. Н. Зиминим).
  • Глобальная система промышленности мира как объект научного познания. — М.: Экон-Информ, 2009, с. 8-19. (у співавторстві з І. А. Родіоновою і В. Н. Холіною).
  • Территориальная структура обрабатывающей промышленности США и деловые циклы. — М.: Экон-Информ, 2009, с. 77-99.

Редактор і упорядник великої кількості енциклопедичних видань, серед яких:

  • енциклопедія «Географія Росії» (1998),
  • «Великий енциклопедичний словник школяра» (1999),
  • енциклопедичний словник «Вітчизну. Історія, люди, регіони Росії» (1999),
  • «Короткий енциклопедичний словник» (у 2 томах) (2000),
  • «Ілюстрований енциклопедичний словник» (2000),
  • «Енциклопедичний словник необхідних знань» (2001),
  • «Новий енциклопедичний словник школяра» (у 2 томах) (2001),
  • «Шкільний біографічний словник» (2002),
  • «Універсальна енциклопедія школяра» (у 2 томах) (2005).
  • тому «Географія» і «Країни і міста» в серії «Сучасна ілюстрована енциклопедія» (2006)  — География (Современная иллюстрированная энциклопедия). — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. ISBN 5-353-02443-5.

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е (рос.) Горкин Александр Павлович на сторінці кафедри соціально-економічної географії зарубіжних країн географічного факультету Московського державного університету.
  2. а б в г д (рос.) Горкин Александр Павлович на сторінці Інституту географі Російської академії наук.
  3. (рос.) Вознесенский А. Кто даст нам избавленье? // Независимая газета, 12 квітня 2001 року.
  4. (рос.) Немзер А. Совершенно БРЭдовая история // Время Новостей, № 96, 4 червня 2001 року.
  5. Указ Президента РФ № 844 7 червня 1996 року.
  6. Указ Президента РФ № 462 2 березня 2000 року.

Посилання[ред.ред. код]

Інтерв'ю[ред.ред. код]