Горкін Олександр Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Горкин Олександр Павлович)
Перейти до: навігація, пошук
Горкін Олександр Павлович
рос. Горкин Александр Павлович
Народився 1 травня 1936(1936-05-01) (81 рік)
Москва,
СРСР СРСР
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Alma mater Московський державний університет
Галузь наукових інтересів Економічна та соціальна географія
Заклад Institute of Geography[d]
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор географічних наук
Науковий керівник Q29358825?
Відомий завдяки: Велика Російська енциклопедія
Нагороди
Орден Пошани
Особ. сторінка apgorkin@yandex.ru

Горкін Олександр Павлович (1 травня 1936, Москва[1]) — російський економіко-географ, доктор географічних наук (1988), професор географічного факультету Московського державного університету (2001), директор (1994—2001), головний редактор (1992—2001) видавництва «Велика Російська енциклопедія»[2]. Заслужений працівник культури РФ[2].

Біографія[ред.ред. код]

Народився 1 травня 1936 року в Москві. Батько — головний конструктор заводу «Динамо» імені Кірова, один з творців першого радянського локомотива та вагонів метрополітену, загинув на фронті у жовтні 1941 року. Мати — вчителька початкових класів, після загибелі батька пішла працювати бухгалтером на заводі «Динамо».

Горкін Олександр Павлович закінчив школу на відмінно, з медаллю. Вступив до географічного факультету Московського університету. Після закінчення університету в 1959 році три роки працював в Науково-дослідному інституті техніко-економічних досліджень в хімічному комплексі (НИИТЭХИМ), де займався хімічною промисловістю зарубіжних країн, зокрема США[1]. У 1963 році перейшов на роботу в Інститут географії Академії наук СРСР, де 1966 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Географія нафтохімічної промисловості США»[1]. У 1979 році став завідувачем редакції географії видавництва «Радянська енциклопедія», яка з 1991 року стало називатися «Велика Російська енциклопедія». У 1988 році захистив докторську дисертацію з географічних наук на тему «Економіко-географічні процеси, структури, закономірності розвитку промисловості капіталістичних країн в епоху науково-технічної революції: (На прикладі обробної промисловості США)»[1].

У період 1994—2001 років був директором і головним редактором видавництва Велика Російська енциклопедія. Після уходу Горкіна з видавництва, який був ініційований співробітниками, що звинуватили директора в спробах «приватизувати і дискредитувати видавництво», директором «Великої Російської енциклопедії» став Дмитро Прокопчук, а головним редактором Сергій Кравець[3][4]. З 2001 року Горкін — професор кафедри соціально-економічної географії зарубіжних країн географічного факультету МДУ.

Викладає на кафедрі курси: географія населення і основи демографії (зарубіжні країни), соціально-економічна географія США, основні проблеми географії промисловості зарубіжних країн, територіальна організація промислового виробництва в розвинених країнах у постіндустріальну епоху[1].

Член спеціалізованих учених рад при Інституті географії РАН і Московському університеті. Член редколегії журналу «Известия РАН. Серия географическая»[2]. Під керівництвом О. П. Горкіна захищено 11 кандидатських дисертацій[2].


Член експертної комісії з присудження премій імені А. О. Григор'єва при Президії РАН і експертної комісії Рососвіти і РАН за шкільними підручниками географії. Член Міжнародної академії творчості.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Область наукових інтересів: географія промисловості США, теорія розміщення виробництва, постіндустріальна економіка, системно-структурний підхід в соціально-економічній географії, економічна картографія. Автор концепції факторів і умов розміщення виробництва, територіально-організаційної структури виробництва, встановлення досить чітко вираженою зворотного зв'язку між зростанням промислового виробництва і процесом його просторового вирівнювання в індустріальну епоху в межах країни (на матеріалах США)[1][2].

Автор праць з географії промисловості США, теорії розміщення промисловості зарубіжних країн:

  • Природный газ в химической промышленности США. М., ВНИИГАЗ, 1968 (у співавторстві з А. К. Арським).
  • Военная промышленность США, ее отраслевая и территориальная структура. М., 1970 (у співавторстві з В. М. Гохманом і А. П. Полежаєвим).
  • Региональные исследования за рубежом. М., Наука, 1973 (в соавторстве).
  • Обрабатывающая промышленность мира: современные тенденции и структурные сдвиги // Экономическая география мирового развития. ХХ век. СПб: Алетейя, 2003, с. 179—206. (у співавторстві з Т. І. Горкіной і Б. Н. Зиминим).
  • Глобальная система промышленности мира как объект научного познания. — М.: Экон-Информ, 2009, с. 8-19. (у співавторстві з І. А. Родіоновою і В. Н. Холіною).
  • Территориальная структура обрабатывающей промышленности США и деловые циклы. — М.: Экон-Информ, 2009, с. 77-99.

Редактор і упорядник великої кількості енциклопедичних видань, серед яких:

  • енциклопедія «Географія Росії» (1998),
  • «Великий енциклопедичний словник школяра» (1999),
  • енциклопедичний словник «Вітчизну. Історія, люди, регіони Росії» (1999),
  • «Короткий енциклопедичний словник» (у 2 томах) (2000),
  • «Ілюстрований енциклопедичний словник» (2000),
  • «Енциклопедичний словник необхідних знань» (2001),
  • «Новий енциклопедичний словник школяра» (у 2 томах) (2001),
  • «Шкільний біографічний словник» (2002),
  • «Універсальна енциклопедія школяра» (у 2 томах) (2005).
  • тому «Географія» і «Країни і міста» в серії «Сучасна ілюстрована енциклопедія» (2006)  — География (Современная иллюстрированная энциклопедия). — М. : Росмэн-Пресс, 2006. — 624 с. ISBN 5-353-02443-5.

Нагороди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е (рос.) Горкин Александр Павлович на сторінці кафедри соціально-економічної географії зарубіжних країн географічного факультету Московського державного університету.
  2. а б в г д (рос.) Горкин Александр Павлович на сторінці Інституту географі Російської академії наук.
  3. (рос.) Вознесенский А. Кто даст нам избавленье? // Независимая газета, 12 квітня 2001 року.
  4. (рос.) Немзер А. Совершенно БРЭдовая история // Время Новостей, № 96, 4 червня 2001 року.
  5. Указ Президента РФ № 844 7 червня 1996 року.
  6. Указ Президента РФ № 462 2 березня 2000 року.

Посилання[ред.ред. код]

Інтерв'ю[ред.ред. код]