Граматика Монтегю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Граматика Монтегю являє собою підхід до семантики природніх мов, названа на честь американського логіка Річарда Монтегю. Граматика Монтегю заснована на формальній логіці, особливо на логіці предикатів вищих порядків та лямбда численні, і викристовує поняття інтенціональної логіки, за допомогою моделей Кріпке. Монтегю започаткував цей підхід у 1960-их та на початку 1970-их.

Теза Монтегю полягала у тому, що природні мови та формальні мови можна аналізувати за допомогою одного інструментарію. «There is in my opinion no important theoretical difference between natural languages and the artificial languages of logicians; indeed, I consider it possible to comprehend the syntax and semantics of both kinds of language within a single natural and mathematically precise theory. On this point I differ from a number of philosophers, but agree, I believe, with Chomsky and his associates.» (Universal Grammar 1970)

Аналіз Монтегю квантифікації був пов'язаний з продовженням у семантиці мов програмування.[1]

Для подальшого читання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  1. See Continuations in Natural Language

Джерела[ред.ред. код]


Мовознавство Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.