Формальна мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Форма́льна мо́ва — множина скінчених послідовностей символів, які описуються правилами певного виду, які називаються граматикою, або синтаксисом мови (див. формальна граматика).

В тому випадку, коли кожному слову формальної мови співставляється його семантика (сенс, значення, інтерпретація), формальну мову називають інтерпретованою.

Формальні мови можна класифікувати за характером формального апарату, що застосовується для їхнього описання:

і так далі, або за застосуванням:

Більшість формальних мов, створюваних для практичних цілей, є інтерпретованими мовами. Важливий клас інтерпретованих мов становлять мови програмування, а також алгоритмічні мови.

Як математична дисципліна[ред.ред. код]

Формальні мови — математична дисципліна, що вивчає формальні мови, їх задання (граматики), класифікацію, та аналіз.

Дисципліна часто вивчається паралельно з теорією автоматів, або в її складі, так як вони є основним інструментом для роботи з мовами (як при генерація, так і при розпізнавання), та саме вони використовуються на практиці (в програмуванні).

Мета і завдання дисципліни[ред.ред. код]

Формальні мови - це теоретичне підґрунтя до системного програмування, а саме до побудови трансляторів.

Дисципліна займається[1]:

Зміст дисципліни[ред.ред. код]

  1. Поняття формальної мови та формальної граматики. Ієрархія Хомського.
  2. Мови типу 0 і машини Тюрінга.
  3. Регулярні мови і скінченні автомати.
  4. Контекстно-вільні мови і магазинні (стекові) автомати.
  5. Контекстно-залежні мови і лінійно-обмежені машини Тюрінга.
  6. Мережі Петрі.


Джерела інформації[ред.ред. код]

  1. Теорія автоматів і формальних мов на кафедрі математичних методів та системного аналізу Київського політехнічного інституту.

Див. також[ред.ред. код]