Гранична ознака порівняння (на відміну від пов'язаної прямої ознаки порівняння ) — це математичний критерій збіжності, який використовується для визначення збіжності чи розбіжності нескінченного ряду.
Нехай задано два ряди
∑
n
a
n
{\displaystyle \sum _{n}a_{n}}
і
∑
n
b
n
{\displaystyle \sum _{n}b_{n}}
, де
a
n
≥
0
{\displaystyle a_{n}\geq 0}
,
b
n
>
0
{\displaystyle b_{n}>0}
для будь-якого
n
{\displaystyle n}
.
Якщо
lim
n
→
∞
a
n
b
n
=
c
{\displaystyle \lim \limits _{n\to \infty }{\dfrac {a_{n}}{b_{n}}}=c}
, причому
0
<
c
<
∞
{\displaystyle 0<c<\infty }
, тоді обидва ряди або збіжні або навпаки є розбіжними.
Оскільки
lim
n
→
∞
a
n
b
n
=
c
{\displaystyle \lim \limits _{n\to \infty }{\frac {a_{n}}{b_{n}}}=c}
, то для будь-якого
ε
>
0
{\displaystyle \varepsilon >0}
існує натуральне число
n
0
>
0
{\displaystyle n_{0}>0}
таке, що всіх
n
≥
n
0
{\displaystyle n\geq n_{0}}
, виконується нерівність
|
a
n
b
n
−
c
|
<
ε
{\displaystyle \left|{\dfrac {a_{n}}{b_{n}}}-c\right|<\varepsilon }
, що рівносильно:
−
ε
<
a
n
b
n
−
c
<
ε
{\displaystyle -\varepsilon <{\frac {a_{n}}{b_{n}}}-c<\varepsilon }
c
−
ε
<
a
n
b
n
<
c
+
ε
,
{\displaystyle c-\varepsilon <{\frac {a_{n}}{b_{n}}}<c+\varepsilon ,}
(
c
−
ε
)
b
n
<
a
n
<
(
c
+
ε
)
b
n
.
{\displaystyle (c-\varepsilon )b_{n}<a_{n}<(c+\varepsilon )b_{n}.}
Оскільки
c
>
0
{\displaystyle c>0}
, то можемо обрати
ε
{\displaystyle \varepsilon }
як завгодно малим, щоб
c
−
ε
>
0
{\displaystyle c-\varepsilon >0}
.
Тоді
b
n
<
1
c
−
ε
a
n
{\displaystyle b_{n}<{\dfrac {1}{c-\varepsilon }}a_{n}}
, і за ознакою порівняння , якщо ряд
∑
n
a
n
{\displaystyle \sum _{n}a_{n}}
є збіжним, то збіжним буде і ряд
∑
n
b
n
{\displaystyle \sum _{n}b_{n}}
.
Аналогічно для
a
n
<
(
c
+
ε
)
b
n
{\displaystyle a_{n}<(c+\varepsilon )b_{n}}
, якщо ряд
∑
n
a
n
{\displaystyle \sum _{n}{}a_{n}}
є розбіжним, то знову ж таки за ознакою порівняння розбіжним буде і ряд
∑
n
b
n
{\displaystyle \sum _{n}b_{n}}
.
Отже, обидва ряди є збіжними, або розбіжними.
Визначимо, чи буде збіжним ряд
∑
n
=
1
∞
1
n
2
+
2
n
.
{\displaystyle \sum \limits _{n=1}^{\infty }{\frac {1}{n^{2}+2n}}.}
Для цього порівняємо його зі збіжним рядом
∑
n
=
1
∞
1
n
2
=
π
2
6
.
{\displaystyle \sum _{n=1}^{\infty }{\frac {1}{n^{2}}}={\frac {\pi ^{2}}{6}}.}
Оскільки
lim
n
→
∞
1
n
2
+
2
n
n
2
1
=
1
>
0
,
{\displaystyle \lim \limits _{n\to \infty }{\frac {1}{n^{2}+2n}}{\frac {n^{2}}{1}}=1>0,}
тому початковий ряд також є збіжним.
Односторонню версію граничної ознаки порівняння можна сформулювати за допомогою верхньої та нижньої границі .
Нехай
a
n
,
b
n
≥
0
{\displaystyle a_{n},b_{n}\geq 0}
для будь-яких
n
{\displaystyle n}
.
Тоді, якщо
lim sup
n
→
∞
a
n
b
n
=
c
,
0
≤
c
<
∞
,
{\displaystyle \limsup _{n\to \infty }{\frac {a_{n}}{b_{n}}}=c,\quad 0\leq c<\infty ,}
∑
n
b
n
{\displaystyle \sum \limits _{n}b_{n}}
є збіжним, тоді ряд
∑
n
a
n
{\displaystyle \sum \limits _{n}a_{n}}
обов'язково буде збіжним.
Нехай
a
n
=
1
−
(
−
1
)
n
n
2
{\displaystyle a_{n}={\dfrac {1-(-1)^{n}}{n^{2}}}}
і
b
n
=
1
n
2
{\displaystyle b_{n}={\dfrac {1}{n^{2}}}}
для будь-яких
n
{\displaystyle n}
.
Тоді
lim
n
→
∞
a
n
b
n
=
lim
n
→
∞
(
1
−
(
−
1
)
n
)
{\displaystyle \lim \limits _{n\to \infty }{\frac {a_{n}}{b_{n}}}=\lim \limits _{n\to \infty }(1-(-1)^{n})}
не існує, і в цьому випадку не можна використовувати стандартну версію граничної ознаки порівняння.
Однак
lim sup
n
→
∞
a
n
b
n
=
lim sup
n
→
∞
(
1
−
(
−
1
)
n
)
=
2
∈
[
0
,
∞
)
,
{\displaystyle \limsup _{n\to \infty }{\frac {a_{n}}{b_{n}}}=\limsup _{n\to \infty }(1-(-1)^{n})=2\in [0,\infty ),}
ряд
∑
n
=
1
∞
1
n
2
{\displaystyle \sum \limits _{n=1}^{\infty }{\frac {1}{n^{2}}}}
є збіжним, і тому згідно з односторонньою версією граничної ознаки порівняння ряд
∑
n
=
1
∞
1
−
(
−
1
)
n
n
2
{\displaystyle \sum \limits _{n=1}^{\infty }{\frac {1-(-1)^{n}}{n^{2}}}}
буде збіжним.
Нехай
a
n
,
b
n
≥
0
{\displaystyle a_{n},b_{n}\geq 0}
для будь-якого
n
{\displaystyle n}
.
Якщо ряд
∑
n
a
n
{\displaystyle \sum _{n}a_{n}}
розбіжний, а
∑
n
b
n
{\displaystyle \sum _{n}b_{n}}
збіжний, тоді обов'язково
lim sup
n
→
∞
a
n
b
n
=
∞
{\displaystyle \limsup _{n\to \infty }{\frac {a_{n}}{b_{n}}}=\infty }
або
lim inf
n
→
∞
b
n
a
n
=
0.
{\displaystyle \liminf _{n\to \infty }{\frac {b_{n}}{a_{n}}}=0.}
Головним тут є те, що у деякому сенсі числа
a
n
{\displaystyle a_{n}}
більші за числа
b
n
{\displaystyle b_{n}}
.
Нехай функція
f
(
z
)
=
∑
n
=
0
∞
a
n
z
n
{\displaystyle f(z)=\sum \limits _{n=0}^{\infty }a_{n}z^{n}}
— аналітична на одиничному крузі
D
=
{
z
∈
C
:
|
z
|
<
1
}
,
{\displaystyle D=\{z\in \mathbb {C} \colon |z|<1\},}
і має образ скінченної площі.
Відповідно до формули Парсеваля площа образу функції
f
{\displaystyle f}
дорівнює
∑
n
=
1
∞
n
|
a
n
|
2
{\displaystyle \sum \limits _{n=1}^{\infty }n|a_{n}|^{2}}
.
Крім того, ряд
∑
n
=
1
∞
1
/
n
{\displaystyle \sum \limits _{n=1}^{\infty }1/n}
є розбіжним.
Отже, згідно з оберненою граничною ознакою маємо
lim inf
n
→
∞
n
|
a
n
|
2
1
/
n
=
lim inf
n
→
∞
(
n
|
a
n
|
)
2
=
0
,
{\displaystyle \liminf _{n\to \infty }{\frac {n|a_{n}|^{2}}{1/n}}=\liminf _{n\to \infty }(n|a_{n}|)^{2}=0,}
тобто
lim inf
n
→
∞
n
|
a
n
|
=
0.
{\displaystyle \liminf _{n\to \infty }n|a_{n}|=0.}