Перейти до вмісту

Грінок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Грінок
Основні дані
55°57′00″ пн. ш. 4°46′00″ зх. д. / 55.95° пн. ш. 4.7666666666667° зх. д. / 55.95; -4.7666666666667G O
Країна  Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Адмінодиниця Інверклайд Редагувати інформацію у Вікіданих
Столиця для Інверклайд Редагувати інформацію у Вікіданих (council area, Scottish district)
Населення 41 990 осіб (2018)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код (+44) 01475 Редагувати інформацію у Вікіданих
Часовий пояс Europe/London (Сполучене Королівство)
GeoNames 2647948
OSM ↑1921239 ·R (Інверклайд)
Міська влада
Мапа
Мапа
CMNS: Грінок у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Грінок (англ. Greenock, шотл. гел. Grianaig, шотл. Greenock) — місто на заході Шотландії. Адміністративний центр округу Інверклайд. Великий порт на південному березі естуарія річки Клайд. Утворює одну безперервну міську зону з містом Гурок на заході та містом Порт-Глазго на сході.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Походження слова «Грінок» точно не встановлено. Є гіпотези, що походить від гельського grian-aig — «сонячна затока», або grian-cnoc — «сонячний пагорб»[2]. За іншою версією назва можливо — від англійської green oak — зелений дуб. Зображення дуба часто трапляється на емблемах різних міських організацій[3].

Історія

[ред. | ред. код]
Будівля шерифського суду в Грінок — яскравий приклад шотландського бароніального стилю. Позаду зліва башта Вікторії

Перша згадка про місто належить до 1592 року, яким датовано запис про відокремлення Гринока від Інверкіпської парафії. У XVIII столітті завдяки американській торгівлі (особливо торгівлі цукром з Карибами) місто стало великим і процвітаючим портом. Про багатство та важливість Гринока свідчать збудовані в середині XIX століття будівлі муніципалітету, найбільш помітною з яких є вежа Вікторії, яка має висоту понад 70 метрів.

Під час Другої світової війни Грінок сильно постраждав від нальотів німецької авіації 6 та 7 травня 1941 року[4]. Місто було базою військово-морського флоту та одним із основних місць збору атлантичних конвоїв[5].

Після війни Грінок активно розвивався завдяки кораблебудуванню, проте спад важкої промисловості у 1970 — 1980-х роках викликав зростання безробіття і зменшення населення міста. Пожвавлення почалося лише в останнє десятиліття, після приходу інвестицій та перебудови деяких частин міста.

У місті виходить щоденна газета «Грінок Телеграф»[6], є регбійна «Greenock Wanderers» та футбольна «Greenock Morton»[7] команди, а також крикетний клуб[8]. У Гриноку знімалися фільми «Солодкі шістнадцять», «Любий Френкі», «Badla»[9].

Населення

[ред. | ред. код]

Пік населення у Гріноку було зафіксовано 1921 року, коли у місті проживало 81 123 особи. Деякий час місто було шостим за величиною містом Шотландії. 1966 року населення міста становило близько 78 000 осіб.

За даними перепису 2011 року, населення міста становило 44 130 осіб, за попередніми даними на 2016 рік населення скоротилося до 42 680 осіб[10].

Економіка

[ред. | ред. код]

Колись основу економіки міста становили кораблебудування, переробка цукру та вовни, а нині — мікроелектроніка, кол-центри та портові послуги.

Кораблебудування

На початку XVII століття в Грінок побудували перший причал. На той час кораблебудування вже було важливим постачальником робочих місць. Перша повноцінна гавань була побудована у 1710 році, наступного року була організована перша відома кораблебудівна компанія «Скотт». 1806 року компанія побудувала свій перший корабель для військово-морського флоту — «Принц Уельський», і надалі будувала велику кількість військових кораблів та підводних човнів.

У 1970—1980-ті роки багато кораблебудівних фірм змушені були закритися, не витримавши конкуренції з південнокорейськими і японськими виробниками. Попри це у місті все ще працюють судноремонті підприємства.

Берег Клайда у Гріноку
Портове господарство

Океанський термінал Грінока, з'єднаний із Південно-Східною залізницею, обслуговує контейнерні вантажоперевезення. Також біля причалів терміналу регулярно зупиняються круїзні лайнери.

Велика гавань — одна з трьох головних портів, що обслуговують кораблі Королівського військово-морського флоту. Тому судна флоту часто проходять Клайдом, і їх можна спостерігати з півторакілометрової Набережної (the Esplanade).

Цукрова промисловість

1765 року у місті почали виробляти цукор[11]. До кінця XIX століття кораблі, залучені у перевезення цукру з Карибського басейну в Грінок, здійснювали близько 400 рейсів на рік. У місті налічувалося 14 цукро-рафінадних заводів. Також сюди прибував тютюн.

Гуртожиток прибережного кампусу коледжу Джеймса Ватта. З причалу відпливає колісний пароплав «Веверлі»

1997 року закрився останній цукроворафінадний завод. Новий цукровий склад на Океанському терміналі продовжує працювати. Старий цукровий склад у доках Джеймса Ватта є цікавою пам'яткою індустріальної архітектури.

Електроніка

1951 року фірма IBM відкрила свою філію в Грінок. Відтоді електроніка займала чільне місце у списку міських роботодавців. Фірма National Semiconductor 1970 року відкрила виробництво друкованих плат. З перетіканням виробництва в Східну Європу та Азію велике значення набули великі call-центри T-Mobile, IBM і Royal Bank of Scotland. Діяла залізнична станція IBM Halt для заводу з виробництва комп'ютерів IBM.

У будівлі колишнього поштамту розмістився паб «Джеймс Ватт», був популярним серед студентів однойменного коледжу

Освіта

[ред. | ред. код]

До 2013 року у Гріноку працював коледж Джеймса Ватта — один з найбільших коледжів Шотландії. Оснований 1973 року, а його восьмиповерхова будівля на вулиці Фіннарт височіє над навколишньою житловою зоною. У сучаснішому прибережному кампусі розміщувався центр бізнесу та управління, а також гуртожиток коледжу.

Відомі уродженці

[ред. | ред. код]
  • Джеймс Ватт — шотландський інженер і винахідник-механік. Винахідник парового двигуна Його ім'ям названо місцевий коледж та бібліотеку.

У літературі

[ред. | ред. код]

Попри те, що поема Георгія Шенгелі «Мистецтво» (1926) є однією з численних варіацій сюжету про гамельнського щуролову, автор переніс дію в Грінок; відповідно, і пацюків у поемі грає не на флейті, а на волинці.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.citypopulation.de/php/uk-scotland.php?cityid=S19000916
  2. ↑ W. J. Watson, The History of the Celtic Place-Names of Scotland (Edinburgh, 1926), p. 201.
  3. ↑ R.M. Smith - The History of Greenock. Inverclyde Council (брит.). Архів оригіналу за 23 серпня 2022. Процитовано 24 липня 2026.
  4. ↑ Cooper, Sarah (15 червня 2016). The Forgotten Blitz on Scotland That Left Hundreds Dead & Thousands Homeless | War History Online. warhistoryonline (англ.). Процитовано 24 липня 2026.
  5. ↑ Greenock. Airfields of Britain Conservation Trust (брит.). Процитовано 24 липня 2026.
  6. ↑ Greenock and Inverclyde News, Sport, Events - Greenock Telegraph. www.greenocktelegraph.co.uk. Процитовано 24 липня 2026.
  7. ↑ Official Greenock Morton FC. www.gmfc.net. Архів оригіналу за 22 червня 2003. Процитовано 24 липня 2026.
  8. ↑ Greenock Cricket Club. www.greenockcricketclub.com. Процитовано 24 липня 2026.
  9. ↑ Bollywood blockbuster is being filmed in Inverclyde. Greenock Telegraph (брит.). 17 червня 2018. ISSN 0307-1235. Процитовано 24 липня 2026.
  10. ↑ The population of all localities in Scotland with 500 inhabitants or more. Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 20 липня 2018.
  11. ↑ 1911 Encyclopædia Britannica/Greenock - Wikisource, the free online library. en.wikisource.org (англ.). Процитовано 24 липня 2026.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Грінок&oldid=48491810