Гуамська операція 1944

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Гуамська операція 1944
Війна на Тихому океані, Друга світова війна
First flag on Guam
Два морських піхотинця США (капітан Пауль О'Ніл (зліва), капітан Мілтон Томсон) ставлять американський прапор на острові Гуам, через вісім хвилин після висадки на острові.
Дата: 21 липня — 10 серпня 1944
Місце: Гуам, Маріанські острови
Результат: Перемога США
Сторони
США США Прапор Японської Імперії (1870—1999) Японська Імперія
Командувачі
США Рой Ґейґер
США Річмонд K. Тьорнер
США Голланд Сміт
США Алан Х. Торнедж
США Ендрю Д. Брюс
Військовий прапор Японської Імперської Армії Такеші Такашіна 
Військовий прапор Японської Імперської Армії Хедейосі Обата 
Військові формування
США III Експедиційний корпус морської піхоти США

За підтримки:
США Військово-морських сил США

Військовий прапор Японської Імперської Армії 31 Армія Імперської Японської армії

Військовий прапор Японської Імперської Армії Військово-повітряні сили Імператорського флоту Японії
Військовий прапор Японської Імперської Армії Сухопутні війська Імператорського флоту Японії

Інші допоміжні військові елементи: протиповітряний захист, інженерні загони тощо.

Військові сили
59,401[1]:37,39 18,657[1]:23
,40 танків[2]
Втрати
3,000 вбито,
7,122 поранено[3]
18,337 вбито,
1,250 полонених[1]:87

Гуамська операція 1944 — битва між США та Японською імперією, визволення острова Гуам американськими військами, після Гуамської операція 1941. Битва відбувалась у руслі подій Другої Світової війни та Війні на Тихому океані.

Обстановка[ред.ред. код]

Гуам — це найбільший із Маріанських островів, має площу 362 км².[1] Острів став володінням США після Іспансько-американської війни 1898, аж до Першої Гуамської операції 1941, коли острів захопили японці. Гуам не був настільки захищений, як наприклад острів Сайпан, який був володінням Японії з кінця Першої світової війни, але в 1944 мав численний японський гарнізон.

В плани Антигітлерівської коаліції входило захоплення Маріанських островів. Операція Фораджер (англ. Operation Forager), отримала назву від важких попередніх бомбардувань, спочатку планувалось бомбардувати за допомогою літаків із авіаносців та Маршалових островів, а отримавши перевагу в повітрі — обстрілювати із лінкорів з близької відстані. Острови Сайпан, Тініан та Гуам були вибрані для захоплення через їхній розмір і їхню зручність, як військової бази, для підтримки операцій по захопленню Філіппін, островів Тайвань та Рюкю. Глибока гавань в Апрі підходила для великих кораблів, також на острові мали створити аеродроми, з яких мали бомбардувати Японію літаки Boeing B-29 Superfortress.

Вторгнення на Сайпан планувалося на 14 червня 1944, а висадка орієнтовно була призначена на 18 червня, але справжне планування було досить оптимістичне. Битва на Філіппінському морі і наполеглива протидія японського гарнізону на острові Сайпан призвела до затримки на цілий місяць.

Бомбардування острова відбувалося 11-13 червня 1944. 12 і 13 червня було потоплено 12 вантажних та риболовчих японських суден. 27 червня почався обстріл з лінкорів, пізніше 4 липня до них приєдналися 4 авіаносця, а через два дні ще 2, з втратою 16 літаків.

Битва[ред.ред. код]

Гуам оточений рифами, стрімчаками і скелями, тобто острів є важким випробуванням для атакуючого. 14-17 липня була проведена розвідка пляжів, яка знищила перепони для висадки військ. Незважаючи на перешкоди, 21 липня, американські війська висадилися на обох сторонах п-ова Орот, який розташований на західній стороні острова, плануючи захопити гавань Апра. 3-тя Дивізія морського корпусу США висадилися біля Агани, на півночі, в 8:29, а 1-а Тимчасова морська бригада висадилася біля Агати на півдні. Японська артилерія потопила 20 гусеничних десантних машин і спричинила великі втрати американцям, особливо постраждала 1-а Тимчасова морська бригада, але о 9:00 американські війська вже стояли на обох берегах.

З настанням темряви, американцями на березі був створений плацдарм, 2000 метрів в глибину острова. Японці, проникаючи до ворога, контратакували впродовж декількох днів битви, найчастіше вночі. Декілька разів вони вдало проникали на оборонні об'єкти американців, але були відтіснені з великими втратами людей і спорядження.

Труднощі при висадці виникли 23-24 липня у 77ої піхотної дивізії. Не маючи «Амфі́бій» вони мали вбиратися на берег з кінця рифу, де їх висадив їхній транспорт. Солдати розташовані на берегових плацдармах були під інтенсивним вогнем японців, що зменшувало темпи висадки військ. Завдяки цьому транспортні кораблі не могли підпливти до берега ближче ніж на 200 метрів, а кількість «Амфі́бій» була дуже малою.

1а Тимчасова морська бригада заблокувала півострів Орот 25 липня, в ту ж ніч японський генерал-лейтенант Такеші контратакував їх, водночас була здійснена контратака проти 3тьої дивізії морської піхоти США на півночі. Наступного дня генерал Обата повідомив — «Наші сили провалилися у досягненні бажаних цілей». Лейтенант-генерал Такеші Такашіна був вбитий 28 липня, після цього командування обороною перейшло до лейтенант-генерала Худуйоші Обати. 28 липня два плацдарми були об'єднанні і американці захопили півострів.

Контратаки японців, як і їх відчайдушні битви виснажили їх. Вже на початок серпня припаси та амуніція японців закінчувалися і в них залишалася лише жменька танків. Обата відкликав солдатів зі сходу, плануючи укріпитися в центральних та північних гірських районах — "Затягнути військові дії на півночі, в джунглях, щоб втримати острів якнайдовше.

Після встановлення відсутності японських сил на південній частині острова, Рой Ґейґер почав наступ на північ з 3тьою дивізією морської піхоти США на лівому фланзі, та 77ою піхотною дивізією США на правому, здобувши Агану в той же день. Тіанський аеродром був захоплений 1 серпня.

Непрохідні дужнглі зробили пересування американських солдат важкими, але після прориву основної лінії оборони японців навколо гори Баррігада, 2-4 серпня, лінія оборони зазнала краху. 1а Тимчасова морська бригада приєдналась до 3тя дивізії морської піхоти США, через можливість втечі японців з пастки, оскільки фронт швидко розширювався. Також, японці мали інший опорний пункт на горі Санта Роза, який був захоплений 8 серпня.

10 серпня організований опір зупинився і Гуам був проголошений безпечним, хоча за оцінками 7,500 японських солдат були на свободі. Наступного дня Обата надіслав прощальну записку в Японію та здійснив ритуал сеппуку в його штабі на горі Матагуак.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г Rottman, G. (2004). Guam 1941 & 1944: Loss and Reconquest. Oxford: Osprey Publishing. ISBN 9781841768113. 
  2. Taki, THE HISTORY OF BATTLES OF IMPERIAL JAPANESE TANKS.
  3. Stamford Historical Society: Guam Retrieved 27 Oct. 2015