Гудовський Іван Васильович
| Гудовський Іван Васильович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження |
невідомо Пирятин, Пирятинський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія | |||
| Смерть | 1860 | |||
| Київ, Російська імперія | ||||
| Національність | українець | |||
| Жанр | фотографія | |||
| Навчання | Петербурзька академія мистецтв | |||
| Діяльність | художник, фотограф | |||
| Напрямок | портрет | |||
| Роки творчості | 1849-1860 | |||
|
| ||||
 Гудовський Іван Васильович у Вікісховищі | ||||
Іван Васильович Гудовський (дата народження невідома, м. Пирятин Пирятинського повіту Полтавської губернії Російської імперії (нині — районний центр Полтавської області України) — пом. 1860, м. Київ, Російська імперія) — український художник, фотограф, товариш Тараса Шевченка.
Біографія[ред. | ред. код]
Родом із козацької родини.
Навчався в іконописній майстерні Києво-Печерської лаври, в школі отця Іринарха.
У 1844–1848 роках — сторонній учень Петербурзької Академії мистецтв, після закінчення якої здобув звання «некласного художника»[1] історичного живопису й портрета (1849).
Після закінчення Академії Гудовський оселився в Києві, де став одним із перших київських фотографів.
В 1858 році відкрилася майстерня К. Ф. Гербста на Подолі, потім на Хрещатику Гудовським. Учень Івана Васильовича — Ф. І. Левдик у газеті «Киевский телеграф» назвав Гудовського «знаменитим київським фотографом», а його майстерню — «найкращою та наймоднішою» в місті[2].
Під час навчання в Петербурзькій академії мистецтв Гудовський товаришував з Тарасом Шевченком — деякий час вони разом мешкали в одному місці. Під час перебування у Києві в 1859 році поет жив на квартирі у Гудовського. Допомагав Т. Шевченкові готувати до видання і розповсюджувати альбом малюнків Шевченка «Живописная Украина».
Пензлю Гудовського належать портрет російського імператора Миколи I (1844), а також відомі три[3] його фотографії Т. Шевченка (1859).
Серед друзів та близьких знайомих Гудовського — Т. Шевченко, М. Лєсков, В. Ковальов, Ф. Слуджинський, М. Кунілакіс, В. Єзучевський, Є. Долгов, Ф. Левдик, М. Карп, К. Рогов та ін.
Помер і похований у Києві 1860 року.
Три фотографії Тараса Шевченка, зроблені Іваном Гудовським[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Особам, які закінчили Петербурзьку академію мистецтв із золотою або великою срібною медаллю присвоювали звання «Класний художник». Особам, які закінчили Петербурзьку академію мистецтв із малою срібною медаллю присвоювали звання «Некласний художник» («Вільний художник»).
- ↑ Три світлини Тараса
- ↑ На першій — Шевченко сидить на стільці, вдягнений у темний піджак і білу сорочку з темною краваткою; на другій — Шевченко на стільці в білому полотняному костюмі з палицею в руках; на третій — митець у білому костюмі з нахиленою ліворуч головою. Дослідник фотографій Тараса Шевченка — Володимир Яцюк, заперечує причетність Гудовського до останньої світлини, датуючи її 1860 роком (Яцюк В. Таїна Шевченкових світлин. К., 1998. С.69–74).
Джерела[ред. | ред. код]
- Вихідці з Пирятинщини: довідник-дайджест (XVII — перша половина XX ст.) [Архівовано 2 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Музей Тараса Шевченка у Києві
- Яцюк В. Таїна Шевченкових світлин. К., 1998. С.69–74)
- Шевченківський словник.- К., 1976, том 2, С. 176.
