Гуменюк Марія Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гуменюк Марія Василівна
Народилася 26 лютого 1948(1948-02-26) (71 рік)
Буряківка, Заліщицький район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство українка
Національність УРСРУкраїна Україна
Діяльність громадсько-політична діячка, прозаїкиня
Alma mater Тернопільський педагогічний інститут
Володіє мовами українська
Заклад Дзвін (газета)
Членство Меморіал і Національна спілка письменників України
Посада Народний депутат України[1]
У шлюбі з Гуменюк Борис Борисович

Марі́я Васи́лівна Гуменю́к (Кузéмко) (*26 лютого 1948, с. Буряківка Тернопільської області) — українська громадсько-політична діячка, письменниця. Народний депутат України 1-го скликання (1990—1994). Член НСПУ (1991).

Життєпис[ред. | ред. код]

Марія Василівна Гуменюк (Куземко) народилася 26 лютого 1948 р. в селі Буряківка Заліщицького району Тернопільської області. 1991 р. закінчила філологічний факультет Тернопільського педагогічного інституту (нині Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка)[2].

Упродовж 1986—1988 рр. — референт Тернопільського обласного товариства «Знання»[2].

1989 р. стала однією із співзасновників Тернопільської обласної організації Народний рух України, заступницею голови, а згодом — співголовою Тернопільської організації Народного руху України"; тоді ж, у Києві, її обирають до Секретаріату НРУ (Перший з'їзд Народного руху України, вересень 1989 р.)[2] як заступницю голови Секретаріату НРУ з питань ідеології та інформації.

Організувала й упродовж 1989—1991 рр. очолювала Тернопільську обласну організацію товариства «Меморіал». Членкиня УГС, УРП. Тоді ж «за активну громадську діяльність зазнала прокурорсько-судових переслідувань (2 справи)»[2].

1989 р. — засновниця й редактор «напівлегальної газети органу „Меморіалу“ „Дзвін“»[2].

1990 р. Марію Гуменюк (Куземко) було обрано депутатом до Тернопільської обласної ради («голова Комісії з питань культури та духовного відродження») та до Верховної Ради України 1-го скликання (член «Комісії ВР України з питань культури та духовного відродження»), де вона ввійшла до новоствореної «Народної ради» (фракція НРУ)[2].

«В обласній раді підготувала проект рішення про реабілітацію української греко-католицької та автокефальної церков», а у Верховній Раді стала авторкою, зокрема, поправок до Закону «Про військову службу»[2].

Брала участь у студентському голодуванні в жовтні 1990 р.[2][3]

9 вересня 2009 р. — Подяка Президента України з нагоди утворення Народного Руху України[2].

Доробок[ред. | ред. код]

Від 1983 р. оповідання Марії Куземкое друкувалися в газеті «Літературна Україна», журналі «Радянська жінка», в обласній пресі.

1988 р. вийшла друком перша прозова книжка авторки «І жити, і любити» (повісті, оповідання, новели).

Сім'я[ред. | ред. код]

Дочка — кандидат філологічних наук, письменниця Лариса Лебедівна, що є авторкою поетичних книжок «Ніоба» (2018), «Не Єва» (2017) та поезії в прозі «Зимові діалоги» (2012).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Гуменюк (Куземко) Марія Василівна // Історія українського парламентаризму : у 3 т. — Київ: Дніпро, 2010. — Т. ІІІ. — 816 с. — С. 170. — ISBN 9665782029, 9789665782025.
  • Гуменюк (Куземко) Марія Василівна, Тернопільський виб. окр. № 363, Тернопільська область // Верховна Рада України дванадцятого скликання. 1990—1994 роки. — Київ: Кий, 1998. — 755 с. — С. 194.
  • Студентська революція на граніті : [альбом] / авт. та упор. О. Доній. — Київ: Смолоскип, Тріумф, 1995. — 129 с. — С. 58.
  • Барна В. Куземко Марія Василівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 265. — ISBN 966-528-199-2.

Література[ред. | ред. код]

  • Онищук Д. Літературна Заліщанщина. — Тернопіль : Астон, 2003. — С. 113-120.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]