Гіссаро-Алай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гіссаро-Алай – гірська система у Середній Азії, між Паміром і Ферганською долиною у Киргизії, Таджикистані та Узбекистані. З півдня обмежується Каршинським степом, Таджицькою депресією і Алайською долиною.

Довжина з заходу на схід близько 900 км, ширина до 150 км.

Переважають висоти близько 5000 м, у районі гірського вузла Матча – 5621 м. Г.-А. – складчасте утворення герцинського віку, укладене осадовими та мета-морфічними породами з включенням гранітів, діоритів.

З інтрузіями пов’язані родовища вольфраму, молібдену, арсену, золота, ртуті (Хайдаркан, Чаувай, Кадамджай), стибію (Шінг-Магіан, Джіжікрут), вугілля (Сулюкта, Шураб, Кизил-Кія).

Найвищі гірські пасма і хребти знаходяться у західній і середній частинах Г.-А. ( Туркестанський, Зеравшанський, Гіссарський та Алайський) і мають високогірний рельєф.

Поширений карст – головним чином печери та провалля (Кан-і-Гут, Київська та ін.).

У західній частині переважають середньовисотні хребти (Мальгузар, Нуратау та ін.), масиви низьких гір. Розвинуті лесові передгір’я (адири). Клімат обумовлений висотною поясністю.

Річки належать головним чином до басейну Зеравшана та Амудар’ї.

Озера: Маргузор, Іскандеркуль та ін.

Найбільший льодовикЗеравшанський льодовик(довж. бл. 25 км).

Література[ред. | ред. код]