Дам’ян де Вестер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дам’ян Йосиф де Вестер

Дам’ян Йосиф де Вестер (нід. Damiaan de Veuster SSCC, уроджений Jozef de Veuster; 3 січня 1840, Тремело, Бельгія, Фландрія15 квітня 1889, острів Молокаї, Гаваї) — святий Римсько-Католицької Церкви, член чоловічої монашої конгрегації Святійших Сердець Ісуса і Марії, священик, місіонер. Відомий як «отець Даміан прокаженних», «Апостол прокаженних». Вшановується у Римсько-Католицькій Церкві як покровитель хворих проказою, СНІДом, вигнанців.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 3 січня 1840 року у Бельгії, в сім'ї успішних землеробів. У 19 років став членом організації Святійших Сердець Ісуса і Марії. Прийняв чернече ім'я Дам'ян. У 1863 р. вирушив на Гаваї як місіонер. Зголосився стати одним з місіонерів на острові Молокаї, який був резервацією для прокажених. Залишився там назавжди. Прибувши на острів у 1873 році, він також заразився і 15 квітня 1889 року помер. Його мощі перевезені до Лювена у Бельгії та складені у крипті храму Святійших Сердець Ісуса і Марії.

Джерела[ред.ред. код]