Данилюк Наталія Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Данилюк Наталія Василівна
Народилася4 березня 1981(1981-03-04) (43 роки)
Перегінське Рожнятівського району
Нагородилавреатка літературних премій: Премія імені Андрія Малишка (2015), імені Марійки Підгірянки (2018), імені Анатолія Криловця (2020), імені Василя Юхимовича (2021)
Данилюк Н.В.

Наталія Василівна Данилюк[1] (нар. 4 березня 1981 в селищі Перегінське Рожнятівського району (Івано-Франківська область) — українська поетеса, учитель Перегінського ліцею №1, випускниця Прикарпатський національний університет імені В. Стефаника, (філологічний факультет, 2005), член Національної спілки письменників України, Асоціація українських письменників, лавреатка літературних премій: Премія імені Андрія Малишка (2015), Премія імені Марійки Підгірянки (2018), імені Анатолія Криловця (2020), імені Василя Юхимовича (2021). Дипломантка ряду літературних конкурсів: III та V Всеукраїнського літературного конкурсу імені Леся Мартовича», «Чатує в століттях Чернеча Гора», «Ми українці, ми європейці», «Дебют» від видавництва «Доля» (Крим), «Бентежить душу батьківська земля», «З точки зору осені»[2], «Українська мова – мова єднання», «100 творів, які варто прочитати цього літа», «Літературна надія Дніпра», «Ой весна, весна, днем красна…» та літературних Інтернет-конкурсів.

У 2019 році нагороджена Почесною грамотою від Український фонд культури «За активну творчу, громадську та благодійницьку діяльність на ниві відродження і розвитку національної культури». Поет року за версією журналу "Дніпро" (2014), член Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, відповідальний секретар літоб'єднання "Ґорґани"[3], член літературної платформи "Об'єднані словом"[4], літературно-мистецького коша "Ріднокрай".

Авторка семи поетичних збірок. У творчому доробку поетеси Наталі Данилюк[5] поетичні збірки: «Та жінка, що навпроти у вікні...»[6] (2012), «Кульбабова віхола»[7] (2013), «Океан, що навиворіт»[8] (2015), «СвітиТи мусиш»[9] (2018), «Три поетичні струни»[10] (спільно з Любомиром Михайлівим, Лесею Шмигельською) (2020), «Непроминальне» [11](2021),«Чотири октави»[12] (спільно з Лесею Геник, Світланою Ткачук, Наталією Баницькою) (2023).

Вірші авторки друкувалися в літературних та періодичних виданнях: в журналах "Дніпро", "Перевал", "Подільська толока", Галичина (газета), "Українське слово", Культура і життя, Кримська світлиця, а також у колективних збірках та альманахах: «Говорить Майдан», «Воїнам Світла», «Мислити і жити українно», «Україна непереможна», «Склянка Часу», «Антологія сучасної новелістики та лірики України», «Понад усе нам Україна», «Карпатська симфонія», «Серця у дзеркалі любові», «Ковток життя»[13] та ін.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Слово як блаженство. Наталя Данилюк: Писати потрібно про те, що болить, а не з огляду на політичну кон’юнктуру….
  2. Культ особи. Наталя Данилюк.
  3. Літературне об'єднання "Ґорґани".
  4. Літературна платформа "Об'єднані словом".
  5. Зустріч з прикарпатською поетесою Наталією Данилюк «Віртуальний світ творчості».
  6. Наталія Данилюк: поетеса, яка малює життя.
  7. Побачила світ книга Наталі Данилюк “Кульбабова віхола”.
  8. «Океан, що навиворіт» від Наталії Данилюк.
  9. Людина – як сонце.
  10. Презентація збірки поезій «Три поетичні струни» Наталі Данилюк, Любомира Михайліва, Лесі Шмигельської.
  11. Перегінський діамант Наталя ДАНИЛЮК представила свою нову поетичну збірку «Непроминальне».
  12. «ІV октави»… насолоди. Побачила світ збірка поезій найяскравіших представників «Об’єднаних словом».
  13. "Ковток життя" - Видавництво "Час Змін Інформ".