Даніель Ґюнтер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Даніель Ґюнтер
нім. Daniel Günther[1]
{{{ім'я}}}
Нині на посаді
Народився 24 липня 1973(1973-07-24)[2][3][4] (48 років)
Кіль, Німеччина[1][2]
Відомий як політик
Країна Німеччина[1]
Освіта Кільський університет
Політична партія Християнсько-демократичний союз[5]

Даніель Ґюнтер (нар. 24 липня 1973) - німецький політик Християнсько-демократичного союзу Німеччини (ХДС). З 28 червня 2017 року він є міністром-президентом Шлезвіґ-Гольштайну . [6] З 1 листопада 2018 року по 31 жовтня 2019 року він обіймав посаду президента Бундесрату [7] його наступником став Дітмар Войдке . [8]

Ранні роки життя та освіта[ред. | ред. код]

Ґюнтер вивчав політику та психологію в Кільському університеті.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Кар'єра в державній політиці[ред. | ред. код]

Ґюнтер був членом ландтаґу Шлезвіґ-Гольштайну[9] з часу земельних виборів 2009 року . У парламенті він був членом комітету з питань освіти (2009–2014) та фінансового комітету (2009–2012). З 2014 до 2017 він працював головою парламентської групи ХДС. У цій якості він також був членом Ради старійшин.

Коли в кінці 2016 року Інґберт Лібінґ пішов у відставку з посади провідного кандидата на земельних вибориах 2017 року після стабільно поганих результатів голосування, [10] Ґюнтер перейняв посаду.

З 28 червня 2017 року Ґюнтер обіймає посаду 14-го міністра Шлезвіґ-Гольштайну. Як один із представників держави в Бундесраті, він також є членом Комітету у закордонних справах.

Роль у національній політиці[ред. | ред. код]

Ґюнтер був делегатом ХДС від Федеральних зборів з метою обрання президента Німеччини в 2017 році . На невдалих переговорах про формування коаліційного уряду з Християнсько-соціальним союзом у Баварії (ХСС), Вільною демократичною партією (СвДП) та Партією зелених після національних виборів 2017 року він був у складі делегації 19 членів ХДС. На подальших переговорах з соціал-демократами він очолив робочу групу з питань транспорту та інфраструктури, цього разу разом з Томасом Штроблем та Сереном Бартолом .

Інша діяльність[ред. | ред. код]

  • Музичний фестиваль Шлезвіґ-Гольштайн, Ex-Officio голова Опікунської ради (з 2017 р.) [11]
  • Державне агентство з питань громадянської освіти, член опікунської ради (з 2012 р.)
  • Stadtwerke Eckernförde, член Спостережної ради підприємства (1998–2005)

Політичні позиції[ред. | ред. код]

Напередодні виборів керівництва християнських демократів у 2018 році Ґюнтер публічно підтримав Аннегрет Крамп-Карренбауер, яка стала наступницею Меркель на посаді голови партії. [12] На виборах керівництва 2021 року він згодом підтримав Арміна Лашета[13] та підтримав його як спільного кандидата християнських демократів на зміну канцлеру Ангелі Меркель на федеральних виборах 2021 року[14]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Ґюнтер одружений з лікаркою-педіатром. У пари є дві доньки. [15]

Список літератури[ред. | ред. код]

  1. а б в Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #1131504046 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б Der Ministerpräsident - StaatskanzleiStK, 2017.
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. Munzinger Personen
  5. Schleswig-Holstein - Ministerpräsidenten seit 1946StK.
  6. (www.dw.com), Deutsche Welle. Will states' complicated coalitions shape German election outcome? | News | DW | 28 June 2017. DW.COM (en). Процитовано 18 July 2017. 
  7. https://www.deutschlandfunk.de/laenderkammer-guenther-als-bundesrats-praesident-gewaehlt.1939.de.html?drn:news_id=936907
  8. The President and Presidium. Bundesrat (en). Процитовано 11 April 2020. 
  9. Landtag of Schleswig-Holstein. Daniel Günther
  10. CDU-Landeschef Liebing verzichtet auf Kandidatur Die Welt, 28 October 2016.
  11. Board of Trustees Schleswig-Holstein Musik Festival.
  12. Maria Stöhr (6 December 2018), Kampf um die Merkel-Nachfolge: Wer wählt wen? Der Spiegel.
  13. Claudia Henzler (Februar 26, 2020), Kandidaten für den CDU-Parteivorsitz: Südwest-CDU für Merz als Parteichef Süddeutsche Zeitung.
  14. Stefan Böhnke (April 12, 2021), Günther zur Kanzlerkandidatur: Laschet der "richtige Kandidat" Norddeutscher Rundfunk.
  15. Daniel Günther zum zweiten Mal Vater. Lübecker Nachrichten, 14. Oktober 2018, S. 7.

Посилання[ред. | ред. код]