Ландтаг Шлезвіг-Гольштейну
| Ландтаг Шлезвіг-Гольштейну | |
| Дата створення / заснування | 1947 |
|---|---|
 | |
 | |
| Посада керівника організації | President of the Landtag of Schleswig-Holsteind |
| Країна |
 Німеччина |
| Адміністративна одиниця | Шлезвіг-Гольштейн |
| Юрисдикція | Шлезвіг-Гольштейн |
| Розташування штаб-квартири | Landeshaus Schleswig-Holsteind |
| Попередник | Provinziallandtag Schleswig-Holsteind |
| Кількість місць | 69 |
 | |
| Офіційний сайт | |
 Ландтаг Шлезвіг-Гольштейну у Вікісховищі | |
Ландтаг Шлезвіг-Гольштейну (нім. Der Schleswig-Holsteinische Landtag; Земельні збори Шлезвіг-Гольштейну) — земельний парламент федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн, законодавчий орган в політичній системі федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн. Його парламентські функції та склад в основному регулюються статтею 16 конституції федеральної землі. Ландтаг обирається строком на п'ять років. Він призначає прем'єр-міністра федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн (в даний час — Даніель Гюнтер). Як і в інших земельних парламентах, його основні функції регулюють сфери освіти, культури, містобудівного зонування та внутрішньої політики.
Після виборів у федеральній землі Шлезвіг-Гольштейн у 2017 році Ландтаг з 6 червня 2017 року складається з наступних парламентських груп: ХДС (25 місць), СДПН (21 місце), Союз 90 / Зелені (10 місць), ВДП (9 місць), АдГ (4 місця), СПВ (3 місця) і незалежного депутата (1 місце)[1].
З 2000 року Ландтаг обирається за покращеною пропорційною системою з можливістю двох голосів і п'ятивідсотковим бар'єром, аналогічно федеральних виборів. У 2012 році 35 кандидатів висувалися за прямим мандатом, а ще 34 були обрані по земельному списку.
Як представник данської меншини, Союз південношлезвізських виборців звільнений від п'ятивідсоткового бар'єру в результаті переговорів, що передували декларації між Бонном і Копенгагеном. Позов Молодіжного союзу федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн, спрямований проти цього положення, був відхилений Конституційним судом федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн рішенням від 13 вересня 2013 року, яке підтвердило особливе становище Союзу південношлезвізських виборців у виборчому законодавстві федеральної землі.
З 3 травня 1950 року резиденцією Ландтагу є Земельний будинок в Кілі. Він був побудований у 1888 році як військово-морська академія Імператорського флоту Німеччини. Реконструкція проводилася кілька разів, остання пройшла у квітні 2003 року, завдяки ній був створений новий пленарний зал за проектом ганноверської групи архітекторів Ані Брюнінг і Вольфганга-Міхаеля Пакса.
З 1946 по 1950 роки Ландтаг збирався в Кілі (будівлях міського театру, інституту дослідження молока, педагогічної академії), в ратуші Любека, у Фленсбурзі і Эккернферде[2].
Принаймні три рази (1979, 1992, 2009 роках) опозиційні партії, представлені в Ландтазі, могли зібрати більше голосів (маючи при цьому менше місць в Ландтазі), ніж правляча партія(партії)[3].
Розподіл місць в Ландтазі, обраному у 2009 році[4], було оскаржене в суді кількома опозиційними партіями, оскільки вони вважали, що обмеження компенсаційних мандатів суперечить конституції федеральної землі[5]. 30 серпня 2010 року Конституційний суд федеральної землі Шлезвіг-Гольштейн оголосив закон про вибори таким, що суперечить конституції федеральної землі, але з іншої причини (різке розширення Ландтагу за рахунок накладних та компенсаційних мандатів, що порушує розмір Ландтагу в 69 депутатів відповідно до конституції федеральної землі). Таким чином, закон про вибори повинен був бути змінений до травня 2011 року, а Ландтаг повинен був бути переобраний у відповідності з цим новим виборчим законом не пізніше 30 вересня 2012 року[6]. Потім ХДС, СДПН і ВДП вирішили скоротити кількість прямих мандатів з 40 до 35 і, всупереч протидії інших партій, вилучили згадку про кількість депутатів Ландтагу з конституції федеральної землі, щоб усунути неконституційні аспекти виборчої системи. У травні 2012 року були проведені нові вибори у відповідності з новим законом про вибори.
Парламентська газета Der Landtag виходить чотири рази на рік, і на неї можна безкоштовно підписатися в пресслужбі газети[7].
- Literatur und von über Schleswig-Holsteinischer Landtag [Архівовано 16 жовтня 2020 у Wayback Machine.] im Katalog der Deutschen Nationalbibliothek
- Website des Schleswig-Holsteinischen Landtages [Архівовано 11 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Aktuelle Pressemeldungen [Архівовано 20 червня 2018 у Wayback Machine.]
- Wahlen in Schleswig-Holstein seit 1947 (Statistisches Amt für Hamburg und Schleswig-Holstein) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Uwe Danker, Sebastian Lehmann-Himmel: Landespolitik mit Vergangenheit. Geschichtswissenschaftliche Aufarbeitung der personellen und strukturellen Kontinuität in der schleswig-holsteinischen Legislative und Exekutive nach 1945. Durchgeführt im Auftrag des Schleswig-Holsteinischen Landtags. Husum Druck - und Verlagsgesellschaft, Husum 2017, ISBN 978-3-89876-857-3.
- ↑ AfD-Landtagsfraktion schließt Landesvorsitzende aus. faz.net (нім.). 04.12.2018.
- ↑ Rudolf Asmus, Erich Maletzke. Das Haus an der Förde. 25 Jahre Schleswig-Holsteinischer Landtag 1947–1972. — Kiel, 1972. — С. 257f.
- ↑ Wahlergebnisse – Schleswig-Holstein (Landtagswahl). www.wahlrecht.de (нім.). Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
- ↑ Wahlrecht – News – Landtagswahl 2009 in Schleswig-Holstein: Wahlprüfung durch den Landtag. www.wahlrecht.de (нім.). Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
- ↑ Wahlrecht – News – Schleswig-Holstein: Rechtsstreit um Schwarz-Gelbe Mehrheit droht. www.wahlrecht.de (нім.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 6 жовтня 2020.
- ↑ Verfassungsgericht verordnet Schleswig-Holstein Neuwahl. Spiegel Online (нім.). 30.04.2010. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 6 жовтня 2020.
- ↑ Veröffentlichungen & Informationsbroschüren der Pressestelle des Schleswig-Holsteinischen Landtags (нім.). 19.05.2009. Архів оригіналу за 31 березня 2009. Процитовано 6 жовтня 2020.